| Седмиця 11-а після П’ятидесятниці. Глас 1. |
 Посту немає.
|
Мчч. Флора
і Лавра (II).
Мчч. Єрма, Серапіонаі Полієна (II). Сщмч. Єміліана єпископа і з ним Іларіона, Діонісія і Єрміпа та інших 1000 (бл. 300). Свт. Іоанна (674) і Георгія (683), патріархів Константинопольських. Прп. Макарія, ігумена Пелікітського (бл. 830). Прп. Іоанна Рильського (946).
Сщмч. Григория пресвітера і мчч. Євгенія та Михаїла (1937).
Ікони Божої Матері іменованої “Всецариця”.
Євангельські Читання
Мчч.: Єф., 233 зач., VI, 10-17. Лк., 63 зач., XII, 2-12. Ряд.: 1 Кор., 123 зач., I, 3-9. Мф., 78 зач., XIX, 3-12.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь каже, що подружній союз від початку Сам Бог благословив і вклав
закон цей у єство наше;
про тих же, хто хоче не одружуватися, сказав: “Хто може вмістити, хай вмістить”.
Зрозуміло, що хоч і визнав Він шлюб законом природнім, але не настільки необхідним та неминучим, щоби не було місця безшлюбності. І останнє Він дозволяє, але обмежує умовою, яка зближує його з законом єства.
Скопець від народження – безшлюбний за законом природи; але і той, хто за своїм бажанням ставить себе у таке становище, в якому природній скопець знаходиться від народження без участі своєї волі – стає на одній з ним лінії щодо природніх потреб.
Відповідно, у цьому плані як перший, так і другий – безшлюбні від природи. Чому ж духовне скопчество або ж добровільна безшлюбність вважається неприроднім?
Тому, що не розуміють єства. У них тільки те природнє, що природнє тілу, а що природнє духу і що у ході впливу його на тіло стає природнім, того вони не хочуть вважати природнім.
І якби ж то всі ці люди були із матеріалістів, але ж ні: поговорити з ними про що-небудь інше, вони теж будуть мудрувати.
