| Cедмиця 35 після П’ятидесятниці | Посту немає. |
| Прп. Максима Сповідника (662). Мч. Неофіта (303–305). Мчч. Євгенія, Кандида, Валеріана та Акили (III). Мц. Агнії (Агнеси) діви (близько 304). Прп. Анастасія спов. (662). Прп. Максима Грека (1556). Сщмч. Ілії Березовського пресвітера (1938). Ктиторської (IV) та йменованої «Відрада», або «Утішання» (807), Ватопедських ікон Божої Матері. |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Прп.: Євр. 11:33-12:2 (зач. 330).; Рядове: Еф. 5:1-8 (зач. 228). Єв.: Прп.: Лк. 12:8-12 (зач. 64).; Рядове: Лк. 14:1-11 (зач. 74).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Коли покликаний будеш кудись, не сідай на перше місце” (Лк.14:8,10). Узагальнивши це, отримаємо: завжди і скрізь тримайся останньої частки. У цьому простому правилі скорочено виражено весь багатий зміст смирення. Візьми його, сядь і розглянь усі можливі випадки твого життя і наперед обери собі серед усіх них останню частку. Це останнє буде практикою смирення, яке від зовнішніх справ помалу перейде всередину, і покладе там насіння смирення, як основу.
Час зростить це насіння серед тієї самої практики, і смирення переповнить, врешті-решт, усю душу й тіло та всі зовнішні справи. Що ж буде? А те, що моральна велич сяятиме на чолі твоєму й привертатиме загальну повагу; і здійсниться над тобою: “бо всякий, хто сам себе високо ставить, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться” (Лк. 14:11).
Але не це май на увазі, практикуючись у смиренні, а саме смирення. Воно саме собою приносить у душу добрий лад, який робить щасливим. Куди прийде смирення, там усі внутрішні тривоги припиняються і всі зовнішні негаразди не спричиняють шокуючих вражень. Як хвиля, не зустрічаючи перешкоди, без шуму й удару розливається в безмежному морі, так зовнішні і внутрішні скорботи не б’ють у смиренну душу, а мчать наче над головою, не залишаючи сліду. Це, так би мовити, життєва перевага смиренного; а яке згори світло осіняє його, які розради посилаються, яка широта вільнодії відкривається!.. Воістину, смирення одне поєднує все…
