| Седмиця 5-а після Пасхи. Глас 4. |
 Посту немає.
|
Вмц. Ірини
(I-II).
Прп. Варлаама Серпуховського (1377). Знайдення мощей прп. Якова Залізноборовського(1422). Прмч. Єфрема Нового (1426) (Конст.).
Ікони Божої Матері “Невипивана Чаша” (1878).
Євангельські Читання
Діян., 30 зач., XII, 12-17. Ін., 32 зач., VIII, 42-51.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь пояснював іудеям, чому вони не вірують у Нього, чим би ви думали? Тим, що Він істину їм говорить: “А як Я істину говорю, то не вірите Мені”. Брехня повернулась, як говориться, у плоть та кров їх і зробила істину невмісною для них. Чому ж і нині не вірують? Тому ж; Господь істину говорить, тому і не вірують. Але як же це? Вони ж всі учені та тільки у них і мови, що про істину? Мови то багато, а справ ніяких.
Плетіння систем їх те ж, що плетіння павутини; тільки вони не помічають цієї слабкості. Початок систем їх без підстав, і наступні повороти їх без доказів; а вони все-таки задовольняються ними. На припущення утворився такий позив, що, здається, вони одні складають всю сутність їхніх розумів; і, однак, це славиться солідністю. Туман мрій напущений ними на кілька добитих ними фактів; і ці останні постають у цьому тумані зовсім в іншому вигляді, аніж вони є насправді; однак, це славиться істиною непорушною. Так розум став гнилим та так зіпсували його смак! Як вміститися у ньому істині? Ось і не вірують вони Господу, Який говорить одну тільки істину.
