Неділя 27 після П’ятидесятниці. Різдвяний піст.
Неділя святих праотців. Прор. від 12-ти Агея (500 р. до Р. Х.). Мч. Марина (III). Блж. цариці Феофанії (893–894). Прп. Софії Суздальської (1542). Блж. Іоанна Босого (1849). Сщмч. Володимира Алєксєєва пресвітера (1918); сщмчч. Аркадія (Остальського), єп. Бежецького, Ілії Чередєєва, Павла Фаворитова, Феодосія Болдирева, Володимира Дамаскіна, Олександра Колоколова, Петра Зинов’єва пресвітерів, прмч. Макарія (Смирнова) ієромонаха (1937).
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
Утр.: – Лк. 24:12-35 (зач. 113). На літ.: – Ап.: Кол. 3:4-11 (зач. 257). (Неділі 29-ї). Єв.: Лк. 14:16-24 (зач. 76 – про званих на вечерю) (Неділі 28-ї). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У Неділю святих праотців
Святі праотці — ось істинно великі люди! І якщо узагальнити думку, що визначає їхню величину, то вийде так: істинно великі тільки ті, які потрапляють до низки виконавців волі Божої про рід людський, — волі позитивної — адже багато чого буває тільки з попущення Божого; бувають також сильні діячі, які діють поза волею Божою й навіть всупереч їй. Можуть і ці здаватися великими, але не самі по собі, а за тими великими протидіями, які спричиняє Промисел Божий для усунення заподіяного ними зла. Пряму волю Божу про вічне спасіння ми знаємо; але плани Божі про тимчасове перебування людей на землі приховані від нас.
Тому нам важко визначати, хто діє пряміше саме з волі Божої. Один тільки негативний критерій можна визнати вірним: хто діє всупереч визначенню Божому про вічне спасіння людей, того не можна вважати великим, хоч би якими показними були справи його, бо очевидно, що він іде проти явної волі Божої. Хоч ця воля відома стосується не тимчасового, а вічного, але то безсумнівно, що одна воля Божа не може суперечити іншій.