Седмиця 6-а після Пасхи. Глас 5. День пісний. |
![]() Дозволяється риба.
|
Мч. Ісидора
(251). Віддання свята Пасхи. Передсвято Вознесіння Господнього.
Блж. Ісидора
, Христа ради юродивого, Ростовського, чудотворця (1474).
Мч. Максима (бл. 250). Прп. Серапіона
Синдоніта (V). Прп. Никити
, затворника Печерського, єп. Новгородського (1108). Свт. Леонтія
, патріарха Єрусалимського (1175).
Сщмч. Петра пресвітера (1939). Собор Старобільських святих.
Теребенської (1654) , Ярославської (Печерської) (1823) ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Діян., 41 зач., XVIII, 22-28. Ін., 43 зач., XII, 36-47.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Господи, хто повірив почутому від нас” (Іс. 53, 1), так скаржиться, дивуючись, пророк Ісаія. Пристойно і нині казати: хто нині щиро вірує слову Твоєму, Господи? Усі майже розхиталися. Язик у дуже багатьох ще німує перед вірою; але серця рідко які не ухилилися деінде. Що за причина? Почав відчуватися інтерес у невір’ї; розвинулась потреба у невір’ї, для прикриття інтересів серця, які не згідні з вірою. Тут корінь зла.
Не розум – противник віри, а розбещене серце. Розум тут тільки у тому винуватий, що покоряється серцю і береться мудрувати не за началами істини, а за бажаннями серця. При цьому сильні докази за істину здаються йому нікчемними, а малість якась проти неї виростає з гору; і, загалом, у сферу розуму вноситься сум’яття, яке засліплює розум. Він не бачить, та і не може бачити, хоч не толкуй йому.