Седмиця 6-а після Пасхи. Глас 5. День пісний. |
Дозволяється риба.
|
Мч. Ісидора (251). Віддання свята Пасхи. Передсвято Вознесіння Господнього. Блж. Ісидора, Христа ради юродивого, Ростовського, чудотворця (1474).
Мч. Максима (бл. 250). Прп. Серапіона Синдоніта (V). Прп. Никити, затворника Печерського, єп. Новгородського (1108). Свт. Леонтія, патріарха Єрусалимського (1175).
Сщмч. Петра пресвітера (1939). Собор Старобільських святих.
Теребенської (1654) , Ярославської (Печерської) (1823) ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Діян., 41 зач., XVIII, 22-28. Ін., 43 зач., XII, 36-47.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Господи, хто повірив почутому від нас” (Іс. 53, 1), так скаржиться, дивуючись, пророк Ісаія. Пристойно і нині казати: хто нині щиро вірує слову Твоєму, Господи? Усі майже розхиталися. Язик у дуже багатьох ще німує перед вірою; але серця рідко які не ухилилися деінде. Що за причина? Почав відчуватися інтерес у невір’ї; розвинулась потреба у невір’ї, для прикриття інтересів серця, які не згідні з вірою. Тут корінь зла.
Не розум – противник віри, а розбещене серце. Розум тут тільки у тому винуватий, що покоряється серцю і береться мудрувати не за началами істини, а за бажаннями серця. При цьому сильні докази за істину здаються йому нікчемними, а малість якась проти неї виростає з гору; і, загалом, у сферу розуму вноситься сум’яття, яке засліплює розум. Він не бачить, та і не може бачити, хоч не толкуй йому.