| Cедмиця 30 після П’ятидесятниці. | Різдвяний піст. |
| Мчч. Фірса, Левкія та Каліника (249–251). Мчч. Филимона, Аполлонія, Аріана та Феотиха (286–287). Сщмч. Миколая Ковальова пресвітера (1937). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Євр. 10:1-18 (зач. 323). Єв.: Мк. 8:30-34 (зач. 36).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Запросивши слідувати за собою з хрестом, Господь вказує при цьому цей шлях, усуваючи головні до нього перешкоди не зовнішні, а внутрішні, які вкорінені в серці людському. Хочеш – наче каже Він – іти слідом за Мною, то, по-перше, не шкодуй себе, бо хто шкодуватиме себе, той занапастить себе; по-друге, не зв’язуйся любов’ю до майна, бо “що користі людині, коли вона набуде цілого світу, а душі своїй зашкодить?” (Мк.8:36). По-третє, не соромся того, що скажуть або як дивитимуться на тебе інші: “бо хто посоромиться Мене і Моїх слів у роді цьому перелюбному й грішному, того посоромиться і Син Людський, коли прийде у славі Отця Свого зі святими ангелами” (Мк.8:38).
Саможаління, користолюбство і [хибний] сором перед людьми – головні ланцюги, якими утримується людина в житті небогоугодному, на шляху пристрастей і гріха. Вони – головні перешкоди до навернення грішника; вони ж – головний предмет духовної боротьби в людині, яка кається і яка почала вже приносити плоди покаяння. Поки ці нитки не відрізані, життя християнське в нас ненадійне, сповнене спотикань і падінь, якщо не завжди зовнішніх, то внутрішніх. Ось і придивися кожен до себе гарненько, і якщо є щось у собі зі сказаного – подбай про те, щоб зректися того, інакше не сподівайся піднятися до досконалості у Христі, хоч зовні будеш і дуже справний.
