| Седмиця 28-а після П’ятидесятниці. Глас 2. Різдвяний піст. |
 |
Мчч. Фірса
, Левкія
і Каліника (249-251). Мчч. Филимона, Аполлонія, Аріана та Феотиха (286-251).
Сщмч. Миколая пресвітера (1937).
Євангельські Читання
Тит., 301 зач., I, 15 – II, 10. Мк., 41 зач., IX, 33-41.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Спаситель у зразок віри та життя ставить дитя. Простота віри народжує простоту життя; із того та іншого виходить зразковий моральний устрій.
Впустіть сюди розум: він зробить розлад у середині, і під виглядом кращого устрою справ все життя зіпсує. Мудрування завжди кричить: “те не так, інше не так; дай-но я все влаштую по-новому; старе ж не годиться, набридло”. Але ніколи ще ніде нічого доброго воно не влаштувало, а тільки все псує.
Розуму слід прислухатися до того, що заповідано Господом. Щоправда, він називається царем у голові, але цьому царю не дано законодавчої влади, а тільки виконавча. Як тільки візьметься він творити закон, то нагородить невідомо що, попсує і моральні, і релігійні, і життєві, і політичні порядки; усе піде вверх дном.
Велике нещастя для суспільства, коли у ньому дають розуму забагато свободи, не утримуючи його Божественною істиною! Це гнів Божий. Про нього сказано: “укройтеся мало елико, дондеже мимо идет”. У цьому розпалі розумової норовливості, краще всього сховатися у простоті віри.
Як під час бурі краще сидіти вдома і не виходити на боротьбу з нею, так і під час бурхливого мудрування краще не виходити на боротьбу з ним та не хапатися за зброю, щоби протистояти йому. Простота віри сильніша розуму, одягнися в неї, як у броню, та все вистоїш.
