Прп. Венедикта Нурсійського (543).
Свт. Євсхимона спов., єп. Лампсакійського (IX). Блгв. вел. кн. Ростислава-Михаїла (1167). Свт. Феогноста, митр. Київського і всієї Русі (1353).
Євангельські Читання
Літургія св. Іоанна Златоуста.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ВІН (ІІСУС) ВИЙШОВ І ПІШОВ У МІСЦЕ САМІТНЕ, І ТАМ МОЛИВСЯ” (МК. 1, 35). ГОСПОДЬ МОЛИТЬСЯ, ЯК ЛЮДИНА. ЙОГО МОЛИТВА ЗАСТУПНИЦЬКА ДЛЯ НАС, А РАЗОМ І ПОВЧАЛЬНА ДЛЯ ЙОГО ЛЮДСТВА, ЯКОМУ НАЛЕЖАЛО ВХОДИТИ ОБМЕЖЕНИМ ШЛЯХОМ У ВОЛОДІННЯ БОЖЕСТВЕННЕ. В ОСТАННЬОМУ ЗНАЧЕННІ ВОНА ДЛЯ НАС Є ПРИКЛАДОМ ТА ЗРАЗКОМ.
АПОСТОЛ ПАВЕЛ ВЧИТЬ, ЩО У ТИХ, ХТО ПРИЙНЯВ ДУХА, ДУХ МОЛИТЬСЯ І, ЗВИЧАЙНО, НЕ САМ ВІД СЕБЕ, АЛЕ ПРОБУДЖУЮЧИ МОЛИТОВНІ СТРЕМЛІННЯ ДО БОГА У ДУСІ ЛЮДСЬКОМУ. І ОСЬ У НАС СПРАВЖНЯ МОЛИТВА – МОЛИТВА ДУХОРУХОМА. АЛЕ ТАКОЮ ВОНА Є НА ВЕРХНІЙ СХОДИНЦІ. ШЛЯХ ДО НЕЇ – ЦЕ ПРАЦЯ ТИХ, ХТО МОЛИТЬСЯ ТА ШУКАЄ ОЧИЩЕННЯ Й ОСВЯЧЕННЯ.
САМОСТНІСТЬ, НІЧ – НАЙБІЛЬШ ПРИСТОЙНЕ ДЛЯ ЦІЄЇ ПРАЦІ СЕРЕДОВИЩЕ; САМА Ж ПРАЦЯ – ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ ПОКЛОНІВ З СЕРДЕЧНИМИ ЗІТХАННЯМИ. ТРУДИСЯ І ТРУДИСЯ, ВІДІГНАВШИ ВСЯКУ ЛІНЬ. ЗГЛЯНЕТЬСЯ НАД ТОБОЮ ГОСПОДЬ ТА ПОДАСТЬ ТОБІ ДУХ МОЛИТВИ, ЯКИЙ ПОЧНЕ ДІЯТИ У ТОБІ ТАК ЖЕ, ЯК ДІЄ ДИХАННЯ У ТІЛІ. ПОЧИНАЙ!
БО НИНІ ЧАС СПРИЯТЛИВИЙ.