| Cедмиця 34 після П’ятидесятниці | Посту немає. |
| Мц. Татіани і тих, що з нею в Римі постраждали (226–235). Мч. Мертія (284–305). Мч. Петра Авессаломіта (309–310). Прп. Євпраксії Тавенської (393). Свт. Савви, архієп. Сербського (1237). Прп. Мартиніана Білоєзерського (1483). Ікон Божої Матері, йменованих «Акафістна» та «Млекоживителька». |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Євр. 7:1-6 (зач. 315). Єв.: Лк. 21:28-33 (зач. 107).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Дивіться ж за собою, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не настав для вас несподівано” (Лк.21:34). “День той”, тобто останній день світу або кожного з нас, приходить, як тать, і захоплює, як сітка; тому й наказує Господь: “тому пильнуйте у всякому часі, і моліться” (Лк. 21, 36).
А оскільки ситість і заклопотаність – перші вороги бдіння і молитви, то наперед ще вказано, щоб не допускати себе до обтяження їжею, питвом і печалями житейськими. Хто поїв, попив, повеселився, спати – виспався і знову за те саме, в того якому бути бдінню? Хто і день і ніч зайнятий одним житейським, тому чи до молитви? “Що ж, – скажеш, – робити? Без їжі не можна; і її треба добути. Ось і турбота”. – Та Господь не сказав: не працюй, не їж, не пий, а “нехай не обтяжиться серце ваше цим”. Руками працюй, а серце тримай вільним; їсти – їж, але не обтяжуй себе їжею; і вина випий, коли потрібно, але не допускай до збурювання голови і серця.
Відокрем зовнішнє твоє від внутрішнього і останнє постав справою життя твого, а перше – додатком: там будь увагою і серцем, а тут тільки тілом, руками, ногами й очима: “пильнуйте завжди і моліться”, щоб сподобитися безбоязно стати перед Сином Людським. Щоб сподобитися цього, треба тут ще, в житті своєму, стати перед Господом, а для цього один засіб – пильна молитва в серці, що звершується розумом. Хто так налаштується – на того не прийде “день той” несподівано.
