| Cедмиця 25 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Апп. від 70-ти Ераста, Олімпа, Родіона, Сосипатра, Куарта (Кварта) і Тертія (I). Колесування вмч. Георгія (303) (Груз.). Мч. Ореста лікаря (304). Сщмч. Милія, єп. Персидського, та двох учнів його (341). Прп. Феостирикта, що в Символах. Мч. Константина, кн. Грузинського (842). Прмч. Нифонта (Виблова) і мч. Олександра Медема (1931). Сщмчч. Прокопія (Титова), архієп. Херсонського, та Іоанна Скадовського пресвітера (1937). Сщмчч. Діонісія Щеголева і Петра Павлушкова пресвітерів (1937); сщмчч. Августина (Бєляєва), архієп. Калузького, і з ним Іоанна Сперанського пресвітера, прмчч. Іоанникія (Дмитрієва) і Серафима (Гущина), мчч. Олексія Горбачова, Аполлона Бабичева, Михаїла Ареф’єва (1937); сщмч. Бориса Семенова диякона, мч. Миколая Смирнова, мц. Анни Остроглазової (1930-ті); мцц. Ольги Маcленникової (1941) і Феоктисти Ченцової (1942). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: 2Сол. 2:13-3:5 (зач. 276). Єв.: Лк. 13:1-9 (зач. 70).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Змішав Пілат кров галілеян із жертвами їхніми, – Господь сказав: “якщо не покаєтеся, всі так само загинете”; впала башта Сілоамська і вбила 18 людей, – Господь теж сказав: “якщо не покаєтеся, все так само загинете” (Лк.13:1-5). Цим дається зрозуміти, що коли якесь лихо спіткає інших, нам треба міркувати не про те, чому і за що це сталося, а скоріше звернутися до себе і подивитися, чи немає за нами якихось гріхів, гідних тимчасового покарання задля напоумлення інших, і поспішити викреслити їх покаянням. Покаяння очищає гріх і усуває причину, що спричиняє біду.
Поки в гріху людина, “сокира лежить при корені древа” життя її (Лк. 3:9), готова зрубати його. Не рубає ж тому, що очікується покаяння. Покайся, і забрано буде сокиру, і життя твоє потече до кінця природним порядком; не покаєшся – чекай вирубки. Хто знає, чи доживеш до наступного року. Притча про безплідну смоковницю показує, що Спаситель просить правду Божу щадити кожного грішника в надії, чи не покається він і чи не принесе плодів добрих. Але буває, що правда Божа вже не слухає клопотання, і хіба що декого погоджується залишити ще на один рік у живих. А чи знаєш ти, грішнику, що не останній рік проживаєш, не останній місяць, день і годину?
