Мучеників 45-ти у Нікополі Вірменському: Леонтія, Маврикія, Даниїла, Антонія, Олександра, Іаникита, Сисинія, Менеї, Вірилада та інших (близько 319).
Мч. Аполлонія (III). Мчч. Віанора та Силуана (IV). Преподобних пустельників єгипетських, вогнем і димом замучених (близько 398). Прп. Антонія Печерського, Київського, начальника усіх руських ченців (1073). Покладення чесної ризи Господа нашого Iісуса Христа в Москві (1625). Сщмчч. Петра і Стефана пресвітерів, Георгія і Нестора дияконів (1918). Прпп. Євменія (1920) і Парфенія (1905) Гортинських.
Коневської ікони Божої Матері.
Євангельські читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ГОВОРИЛА КРОВОТОЧИВА: “ЯКЩО ТІЛЬКИ ДОТОРКНУСЯ ДО ОДЯГУ ЙОГО (ГОСПОДА), ОДУЖАЮ”, – І ОТРИМАЛА ПО ВІРІ СВОЇЙ. ДЛЯ НАС НЕОБХІДНИМ Є ВІДЧУТТЯ ДОТИКУ, ЩОБ ПРИЙНЯТИ НЕЧУТТЄВУ СИЛУ. ГОСПОДЬ ТАК І ВЛАШТУВАВ. ЦЕРКВА ЙОГО СВЯТА МАЄ ВИДИМИЙ УСТРІЙ.
РІЗНОМАНІТНІ ЧАСТИНИ ЇЇ ОБІЙМАЮТЬ НАС, І МИ СТИКАЄМОСЯ З НИМИ. СИЛА БОЖА, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ ВСЕРЕДИНІ ЦЕРКВИ, ПРИЙМАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ТАКИЙ ДОТИК, У ЯКОГО Є НАСЛІДНИК – ВІРА, ЯКА ГОВОРИТЬ: “ЯКЩО ТІЛЬКИ ДОТОРКНУСЬ – ВИДУЖАЮ”.
ЦЕРКВА – ЦЕ ТІЛО І РИЗА ГОСПОДА. ЧАСТИНИ, ЯКІ МИ БАЧИМО, ДО ЯКИХ ДОТОРКАЄМОСЯ, – БОЖЕСТВЕННІ ТАЇНСТВА, А ОСОБЛИВО ПІСЛЯ ХРЕЩЕННЯ ТА МИРОПОМАЗАННЯ, ТАЇНСТВА ТІЛА ТА КРОВІ ГОСПОДА У СОЮЗІ З ТАЇНСТВОМ ПОКАЯННЯ.
АЛЕ І У ВСІХ ІНШИХ ЧАСТИНАХ ЗІТКНЕННЯ З ВІРОЮ МОЖЕ ЗАЛУЧАТИ НЕОБХІДНУ СИЛУ ВІД ГОСПОДА, ЯКИЙ КРУГОМ Є І БАЧИТЬ ВСЯКОГО І В СЕРЦЕ ЙОГО ГОВОРИТЬ: ВПЕРЕД, ЧАДО!
ВІЛЬНОДУМЦІ, УСІ, ХТО НЕТЕРПИМО СТАВИТЬСЯ ДО ЗОВНІШНЬОГО ЧИНУ ЦЕРКВИ, САМІ СЕБЕ ЛИШАЮТЬ ТАКИМ ЧИНОМ МОЖЛИВОСТІ З’ЄДНАТИСЯ З ВНУТРІШНЬОЮ, БОЖЕСТВЕННОЮ СИЛОЮ. ТОМУ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ХВОРИМИ І ПІД ВПЛИВОМ СУЄТНИХ ДУМОК ТА ПОЧУТТІВ ВИСНАЖУЮТЬСЯ, СОХНУТЬ ДУХОВНО І ЗАВМИРАЮТЬ.