| Седмиця 5-та після П’ятидесятниці. Глас 3. |
 Дозволяється риба.
|
Мчч. 45-ти
в Нікополі Армянському: Леонтія, Маврикія, Даниїла, Антонія, Олександра, Іанікіта, Сісінія, Менеї, Вірілада і інших (бл. 319). 
Прп. Антонія Києво-Печерського (1073).
Мч. Аполонія (III). Мчч. Віанора і Силуана (IV). Преподобних пустинників єгипетських, вогнем і димом заморених (бл. 398). Прп. Силуана, схимника Печерського (XIII-XIV). Прпп. Євменія (1920) і Парфенія (1905) Гортинських.
Сщмчч. Олександра, Василія, Петра і Степана пресвітерів, Георгія і Нестора дияконів (1918).
Коневської ікони Божої Матері.
.
Євангельські читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
НА ПЕРШОМУ МІСЦІ СТОЯТЬ ТІ, ЯКІ ЗОВСІМ НЕ ДОСЛУХАЮТЬСЯ ЦЬОГО СЛОВА. ЧУЮТЬ, АЛЕ ПОЧУТЕ НЕ ВХОДИТЬ У ЇХ ДУШІ, А ЛЯГАЄ ПОВЕРХ ЇЇ, ЯК НАСІННЯ ПРИ ДОРОЗІ.
СЛОВО НЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ У НИХ, ТОМУ ЩО У ЦИХ ДУШ ІНШИЙ СТИЛЬ ДУМКИ, ІНШІ ПРАВИЛА ТА ІНШІ СМАКИ. ВІД ЦЬОГО СЛОВО БОЖЕ ШВИДКО ЗНИКАЄ З ПАМ’ЯТІ, ЗАБУВАЄТЬСЯ НІБИ І ЗОВСІМ НЕ БУЛО ПОЧУТЕ.
НА ДРУГОМУ МІСЦІ ТІ, ЯКІ ОХОЧЕ СЛУХАЮТЬ СЛОВО І ШВИДКО ПРИЙМАЮТЬ ЙОГО, АЛЕ НІЯКОЇ ПРАЦІ НЕ ХОЧУТЬ ДОКЛАДАТИ ДЛЯ ЙОГО ВИКОНАННЯ. ТОМУ ПОКИ НЕ ПРИХОДИТЬ ПОРА ВОНИ ТІШАТЬСЯ СЛОВОМ І ОСОБЛИВО ЙОГО ОБІТНИЦЯМИ, А ЯК ТІЛЬКИ НАСТАНЕ ПОТРЕБА ПОЖЕРТВУВАТИ ЧИМОСЬ ЗАДЛЯ ВІРНОСТІ СЛОВУ, ВОНИ ЗРАДЯТЬ ЙОМУ, ВІДМОВЛЯТЬСЯ ВІД СЛОВА, ВІД ОБІТНИЦЬ ЙОГО ЗАДЛЯ СВОЇХ УПОДОБАНЬ.
НА ТРЕТЬОМУ МІСЦІ ТІ, ХТО ПРИЙМАЄ СЛОВО І ПОЧИНАЄ ЖИТИ ЗА НИМ, АЛЕ ПОТІМ ЗАНАДТО ВІДДАЮТЬСЯ ТУРБОТАМ ТА СКОРБОТАМ ВІКУ, ЗАБАГАНКАМ ЗЕМНИМ, ЯКІ ПРИТІСНЯЮТЬ ВСІ БЛАГІ ПОЧИНАННЯ, ЯКІ З’ЯВИЛИСЯ ПІД ДІЄЮ СЛОВА БОЖОГО.
НА ЧЕТВЕРТОМУ – ТІ, ХТО ПРИЙМАЄ СЛОВО З ПОВНОЮ ВІРОЮ ТА НАВАЖУЄТЬСЯ ЖИТИ ЗА ЙОГО ВИМОГАМИ З ГОТОВНІСТЮ НА ВСЕПОЖЕРТВУ ТА ТРУДИ І НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ СВОЄМУ СЕРЦЮ БУТИ ПРИВ’ЯЗАНИМ ДО ЧОГО-НЕБУДЬ ЗЕМНОГО.
СЯДЬ І ПОДУМАЙ КОЖЕН, ДО ЯКОГО КЛАСУ НАЛЕЖИШ ТИ.
