| Седмиця 6-а після П’ятидесятниці. Глас 4. |
 Посту немає.
|
Мчч. 45-ти
в Нікополі Армянському: Леонтія, Маврикія, Даниїла, Антонія, Олександра, Іанікіта, Сісінія, Менеї, Вірілада і інших (біл. 319). 
Прп. Антонія Києво-Печерського (1073).
Мч. Аполонія (III). Мчч. Віанора і Силуана (IV). Преподобних пустинників єгипетських, вогнем і димом заморених (біл. 398). Прп. Силуана, схимника Печерського (XIII-XIV). Прпп. Євменія (1920) і Парфенія (1905) Гортинських.
Сщмчч. Олександра, Василія, Петра і Степана пресвітерів, Георгія і Нестора дияконів (1918).
Коневської ікони Божої Матері.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Посіяне добре насіння, але прийшов ворог і посіяв бур’ян посеред пшениці.
Бур’ян – це у Церкві єресі, розколи, погані думки в кожному з нас, почуття, бажання і страсті.
Прийме людина добре насіння слова Божого, вирішує жити свято і починає так жити.
Коли засне така людина, тобто послабить увагу до себе, тоді приходить ворог спасіння і вкладає у неї погані помисли, котрі, не будучи відкинуті відразу, переростають у бажання і заводять своє коло справ та подій, котрі перекручуються із справами, почуттями та думками добрими.
І живуть так разом двоє до жнив. Жнива ці – покаяння. Посилає Господь ангелів – почуття страху Божого, і вони, з’явившись, як серп, палять всі бур’яни і палять у вогні самоосудження.
Чиста пшениця залишається у житниці серця, на радість ілюдині, і ангелам, і преблагому Богу, котрому в Трійці поклоняються.
