Апостола і євангеліста Iоанна Богослова (98–117). Прп. Арсенія Великого (449–450).
Прп. Арсенія трудолюбного Печерського, в Дальніх печерах (ХIV). Мч. Никифора (1942). Новомучеників, у Бутові постраждалих (перехідне святкування в 4-ту суботу після Пасхи).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“І сказав Іісус: на суд прийшов Я у світ цей, щоб незрячі побачили, а зрячі стали сліпими”. Незрячі – це простий народ, який у простоті серця вірує Господу; а зрячі – це тодішні книжники, вчені, які через гордість розуму і самі не вірували, і народу докоряли.
Розумники наші себе вважають зрячими, і тому що вважають себе такими, цураються віри у Господа, якої міцно тримаються прості серцем та розумом. І виходить, що по істині Господній – сліпі вони, а народ бачить. Вони точно як ті птахи, які бачать вночі, а вдень не бачать. Істина Христова їм темна, а противне цій істині – брехня, їм здається ясною; тут вони у своїй стихії.
Як це не очевидно, а все ж вони готові запитати: “невже і ми сліпі?” Нічого приховувати: сліпі. А оскільки сліпі зі своєї вини, то гріх сліпоти і невідання на вас лежить. Можете бачити, але не хочете, полюбивши обманливу, але чарівну брехню.
