| Cедмиця 3 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
| Мч. Феодота Анкірського (303). Мцц. Калерії (Валерії), Киріакії та Марії в Кесарії Палестинській (284–305). Сщмч. Маркеліна, папи Римського, і мчч. Клавдія, Киріна й Антоніна (304). Сщмч. Маркела, папи Римського, мчч. Сисинія та Киріака дияконів, Смарагда, Ларгія, Апроніана, Сатурнина, Папія та Мавра воїнів і Крискентіана, мцц. Пріскилли, Лукини та Артемії царівни (304–310). Сщмчч. Андроника (Нікольського), архієп. Пермського, Олександра Осетрова, Валентина Бєлова, Веніаміна Луканіна, Віктора Никифорова, Олександра Махетова, Павла Аношкіна, Володимира Бєлозерова, Ігнатія Якимова, Михаїла Денисова, Миколая Онянова, Павла Соколова, Олександра Преображенського, Миколая Рождественського, Миколая Конюхова пресвітерів, Григорія Смирнова диякона і мчч. Афанасія Жуланова та Олександра Зуєва (1918); сщмч. Петра Кузнєцова пресвітера (1919). Прославлення прав. Павла Таганрозького (1999). Собор Іваново-Вознесенських святих. |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Говорив ще Господь апостолам, що якщо якесь місто не прийме їх і слів їхніх слухати не стане, то ” відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській у день суду, ніж місту тому” (Мф.10:15). А що буде нам за неслухання слів Божественного Одкровення? Нашій безвідрадності й міри не буде.
Після стількох відчутних доказів не вірити істині Божій – це те саме, що впадати в хулу на Духа Святого, в богохульство. І однак же, ми не боїмося. Одного спірити втішають: “Який суд! Тільки народитися зайвий раз доведеться”. Іншому книжники втлумачують: “Кого судити? Все атоми: розлетяться, і всьому кінець”.
Але прийде, друзі, час смерті; розлетяться мрії ці, як примари, і дійсність постане у всій своїй невблаганності. Що тоді?… Бідний час наш! Примудрився ворог губити душі наші. Знає, що страх смерті і суду найсильніший засіб до протверезіння душі, – і дбає всіляко розігнати його, і досягає успіху. Але згасни цей страх, відійде страх Божий; а без страху Божого совість стає безгласною. І стала душа порожня, стала хмарою безводною, яку несе всякий вітер учень і всякі пориви пристрастей.
