| Седмиця 2-га після П’ятидесятниці. Глас 8. Петрів піст. |
 Дозволяється риба.
|
Сщмч. Феодота
Анкірського (303).
Прав. Павла Таганрогзького (прославлення 1999).
Мцц. Калерії (Валерії), Киріакії та Марії в Кесарії Палестинській (284-305). Сщмч. Маркеліна, папи Римського, і мчч. Клавдія, Киріна і Антоніна (304). Сщмч. Маркела, папи Римського, мчч. Сисинія і Киріака дияконів, Смарагда, Ларгія, Апроніана, Сатурнина, Папія і Мавра воїнів і Крискентіана, мцц. Пріскилли, Лукини і Артемії царівни (304-310).
Сщмч. Андроника, архієп. Пермського (1918). Сщмч. Олександра, Валентина, Веніаміна, Віктора, Олександра, Павла, Володимира, Ігнатия, Михаїла, Миколая, Павла, Миколая, Миколая пресвітерів і мч. Олександра (1918). Сщмч. Петра пресвітера (1919). Собор Іваново-Вознесенських святих.
Євангельські Читання
Рим., 84 зач., III, 19-26. Мф., 20 зач., VII, 1-8.
Святитель Феофан Затворник. Мысли на каждый день года
“НЕ СУДІТЬ І НЕ СУДИМІ БУДЕТЕ”. ЩО ЗА ХВОРОБА – ПЕРЕСУДИ ТА ОСУДЖЕННЯ. УСІ ЗНАЮТЬ, ЩО ЦЕ ГРІХ, АЛЕ НЕМАЄ НІЧОГО БІЛЬШ ЗВИЧНОГО НАМ ЗА ОСУДЖЕННЯ. ХТОСЬ СКАЖЕ: “НЕ ВРАХУЙ БОЖЕ ЯК ОСУД”, АЛЕ ВСЕ ТАКИ ОСУДЖЕННЯ ВСЕ ДОВЕДЕ ДО КІНЦЯ.
ХТОСЬ ВИПРАВДОВУЄ СЕБЕ ТИМ, ЩО РОЗУМНІЙ ЛЮДИНІ ПОТРІБНО МАТИ СВОЮ ДУМКУ НА ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У СУСПІЛЬСТВІ, ТОМУ НАМАГАЄТЬСЯ ПОКАЗАТИ, ЩО НЕ ОСУДЖУЄ, А РОЗДУМУЄ НАД ПРОБЛЕМОЮ. АЛЕ І ПЕРЕСІЧНЕ ВУХО НЕ МОЖЕ НЕ РОЗРІЗНИТИ В ЙОГО МОВІ ОСУДЖЕННЯ.
МІЖ ІНШИМ, ВИРОК ГОСПОДНІЙ ЗА ЦЕЙ ГРІХ – СУВОРИЙ ТА РІШУЧИЙ. ХТО ОСУДЖУЄ ІНШИХ, ТОМУ НЕ МАЄ ВИПРАВДАННЯ. ЯК ЖЕ Ж БУТИ? ЯК ОМИНУТИ БІДИ?
НАЙКРАЩИЙ ЗАСІБ ПРОТИ ОСУДЖЕННЯ ПОЛЯГАЄ ОСЬ У ЧОМУ: ВВАЖАТИ САМОГО СЕБЕ ОСУДЖЕННИМ. ХТО ВІДЧУЄ СЕБЕ ТАКИМ, ТОЙ НЕ МАТИМЕ ЧАСУ ОСУДЖУВАТИ ІНШИХ.
ТІЛЬКИ Й СПРАВ БУДЕ У НЬОГО: ” ГОСПОДИ, ПОМИЛУЙ! ГОСПОДИ, ПРОСТИ МОЇ ГРІХИ!”
