| Седмиця 4-та після П’ятидесятниці. Глас 2. Петрів піст. |
 Дозволяється риба.
|
Апостола Іуди
, брата Господнього (біл. 80). Свт. Іова, патріарха Московського і всієї Русі (1607). Святителя Іоанна (Максимовича) архієпископа Шанхайського та Сан-Франциського, Чудотворця (1966).
Мч. Зосіми (біл. 89-117). Прп. Паїсія Великого (V). Прп. Іоаннасамітника (VI). Прп. Варлаама Пінежського, Важського, Шенкурського (1462). Прп. Паїсія Хілендарського, Болгарського (XVIII) (Болг.).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Прийдіть до Мене, всі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас”. Підемо ж всі слідом за Господом, яким кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам тяжко відчути, тобто, що у нас гріхів багато, і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потребність шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний прихисток у Господі Спасителеві, і кроки наші самі собою направляться до Нього.
Душа, яка забажає позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: “візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе“. І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити у заповідях Його. І заповіді – ярмо, і гріхи – тягар. Але порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів тяжкий, як гора.
Не будемо боятися ж охотно прийняти ярмо Господнє благе та тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо здобути спокій душам нашим.
