| Седмиця м’ясопусна. Глас 2. |
 Посту немає.
|
Мц. Агафії 
(251). 
Свт. Феодосія, архієп. Чернігівського (1696).
Мц. Феодулії та мчч. Елладія, Макарія і Євагрія (бл. 304).
Мч. Миколая (1918). Мч. Михаїла, прмц. Олександри (1942).
Єлецької-Чернігівської (1060), Сицилійської, або Дивногірської (1092), та іменованої “Віднайдення загиблих” (XVII) ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Св. Петро з яким пізнесенням переконував, що не відречеться Господа; а коли дійшло до справи, відрікся від Нього, і ще й тричі.
Такою є неміч наша! Не будь самонадіяний же, і, вступаючи у середовище ворогів, на Господа покладай всю надію, щоб здолати їх. На те і попущено було таке падіння для такої людини, щоб після неї вже ніхто не зарікався сам собою виправити щось добре або здолати якогось ворога, внутрішнього або зовнішнього.
Однак, надіятися на Господа надійся, але і своїх рук не опускай. Допомога від Господа приходить на наші зусилля і, з’єднуючись з ними, робить їх сильними. Не буде цих зусиль, не буде на що зійти допомозі Божій, вона і не зійде. Але знову ж таки, буде у тобі самонадіяння і, відповідно, відсутність потреби шукати допомоги, – вони знову не зійде. Приймається вона серцем. Серце же відкривається для прийняття потреби. Тому те та інше треба. Боже, допоможи! але і сам ти не лежи.
