| Седмиця 22-а після П’ятидесятниці. Глас 4. |
 Посту немає.
|
Мчч. Галактіона
та Єпистимії (III). 
Свт. Іони, архієп. Новгородського (1470). Свт. Тихона, патріарха Московського і всієї Русі.
Апп. від 70-ти Патрова, Єрма, Ліна, Гаїя, Філолога (I). Свт. Григорія, архієп. Александрійського (бл. 813-820). Отців Помісного Собору Руської Православної Церкви 1917–1918 років.
Сщмч. Гавриїла пресвітера (1937).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен року
“ПОБЕРЕЖІТЬСЯ ЗАКВАСКИ ФАРИСЕЙСЬКОЇ, ЯКА Є ЛИЦЕМІРСТВОМ”. ПРИМІТНА РИСА ЛИЦЕМІРСТВА – РОБИТИ ВСЕ НАПОКАЗ.
ДІЯТИ НА ОЧАХ В ІНШИХ ЩЕ НЕ Є ЛИЦЕМІРСТВОМ, ТОМУ ЩО БІЛЬША ЧАСТИНА ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДЛЯ НАС СПРАВ І ПОВИННА БУТИ ЗДІЙСНЕНа ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ВІДПОВІДНО, СЕРЕД НИХ ТА НА ОЧАХ У НИХ.
ХОЧА І КРАЩЕ ЧИНЯТЬ ТІ, ХТО УМУДРЯЄТЬСЯ ВСЕ РОБИТИ ТАЄМНО, АЛЕ НЕ ЗАВЖДИ ЦЕ МОЖЛИВО; ТОМУ-ТО ТИМ, ХТО ДІЄ НА ВИДУ, НЕ МОЖНА ВІДРАЗУ Ж ДОКОРЯТИ У БАЖАННІ ТІЛЬКИ БУТИ ВИДНИМИ АБО ДІЯТИ НАПОКАЗ. У НИХ МОЖЕ БУТИ ЩИРЕ БАЖАННЯ РОБИТИ ДОБРО, А ПОКАЗОВІСТЬ Є НЕОБХІДНОЮ УМОВОЮ, ЯКА СУПРОВОДЖУЄ СПРАВИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЗОВНІШНЬО.
ЛИЦЕМІРСТВО ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТОГО МОМЕНТУ, КОЛИ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ БАЖАННЯ НЕ ДОБРО РОБИТИ, А ПОКАЗАТИ ТІЛЬКИ СЕБЕ ТАКИМ, ЩО РОБИТЬ ДОБРО. І ЦЕ ЗНОВУ Ж НЕ ЗАВЖДИ БУВАЄ ЗЛОЧИННИМ, ТОМУ ЩО МОЖЕ БУТИ ТІЛЬКИ ХВИЛИННИМ НАБІГОМ ПОМИСЛІВ, ЯКІ ВІДРАЗУ Ж БУВАЮТЬ ПОМІЧЕНИМИ ТА ПРОГАНЯЮТЬСЯ.
АЛЕ КОЛИ МАТИМЕТЬСЯ НА УВАЗІ ВСТАНОВИТИ ЗА СОБОЮ РЕПУТАЦІЮ ТАКОГО, ХТО РОБИТЬ ДОБРО, ТО ТУТ УЖЕ ЛИЦЕМІРСТВО, ЯКЕ ГЛИБОКО ВХОДИТЬ У СЕРЦЕ. КОЛИ Ж ДО ВСЬОГО ЦЬОГО ПРИЄДНАЄТЬСЯ ЩЕ ПРИХОВАНА ЦІЛЬ КОРИСТУВАТИСЯ І ВИГОДАМИ ПОДІБНОЇ РЕПУТАЦІЇ, ТО ТУТ ВЖЕ ЛИЦЕМІРСТВО У ВСІЙ СВОЇЙ СИЛІ.
ДИВИСЯ Ж КОЖЕН, ЧОГО ВИМАГАЄ ГОСПОДЬ, КОЛИ ЗАПОВІДУЄ “БЕРЕГТИСЯ ЗАКВАСКИ ФАРИСЕЙСЬКОЇ”. РОБИ ДОБРО ЗА БАЖАННЯМ ІНШИМ ЛЮДЯМ, ЗА УСВІДОМЛЕННЯМ НА ТЕ ВОЛІ БОЖОЇ, У СЛАВУ БОЖУ, А ПРО ТЕ, ЯК ПОГЛЯНУТЬ НА ТЕ ЛЮДИ, НЕ ТУРБУЙСЯ – ТА УНИКНЕШ ЛИЦЕМІРСТВА.
