| Світла седмиця — загальниця. | Посту немає. |
| Прп. Іосифа піснеписця (883). Прп. Георгія, що в Малеї (IХ). Мцц. Фервуфи діви, сестри і рабині її (341–343). Прп. Зосими (близько 560). Прп. Іосифа Багатостраждального, Печерського, в Дальніх печерах (ХIV). Прп. Зосими Ворбозомського (близько 1550). Прмчч. Веніаміна (Кононова) і Никифора (Кучина) (1928); сщмч. Миколая (Караулова), єп. Вельського; прмц. Марії (Лелянової) (1932); сщмч. Іоанна Вечерка пресвітера (1933); мч. Іоанна Колесникова (1943). Прп. Ілії Макіївського (Ганжи) (1946). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Звіщаючи про втілення Господа, ангел каже: “Радуйся, Благодатна!” (Лк.1:28) і, сповіщаючи пастирям про народження Христа Спасителя, теж говорить: “ось… благовіствую вам радість велику” (Лк.2:10). Але, сповіщаючи жінкам про Воскресіння Господа, ангел говорить тільки: “Його немає тут, Він воскрес!” (Лк.24:6; Мф.28:6). Не додає “радійте”, бо радість сама собою сповнить серце, як тільки прийде підтвердження, що воістину воскрес Господь. Тоді це підтвердження було відчутне: ангел підготував його, Господь явленням Своїм завершив. І радість була у всіх невичерпно повна!
Нині в нас церква, оселі й площі – все вбрано в одяг радості, і всі захоплюються загальним потоком радості. Але ти спонукай дещо думку свою відволіктися від зовнішнього і, зібравшись у серці, відтвори істину Воскресіння в усій широті, глибині й висоті її, щоб не зовні тільки бути таким, хто радіє, а й у собі самому носити дух радості, що виходить зсередини, як ключ світлої води, що б’є з надр землі.
