Неділя 2-га після П’ятидесятниці. Всіх святих, у землі Руській просіявших. Глас 1-й.
Мц. Акилини (293). Свт. Трифілія, єп. Левкусії Кіпрської (близько 370).
Мц. Антоніни (284–305). Прпп. Анни (826) та сина її Іоанна (IХ). Прпп. Андроника (1395) і Савви (ХV) Московських. Прп. Олександри Дивєєвської (1789). Перенесення чесної глави прмц. Анастасії Римлянині з Волині до Житомира (1903). Сщмч. Олексія пресвітера (1918); мц. Пелагії (1944). Собор новомучеників і сповідників Запорізького краю. Усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне святкування в Неділю 2-гу після П’ятидесятниці).
Мохнатинської ікони Божої Матері (XVII) (перехідне святкування в Неділю 10-ту після Пасхи).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ПОКЛИКАВ ГОСПОДЬ ПЕТРА ТА АНДРІЯ, І ВОНИ ВІДРАЗУ Ж ЗАЛИШИЛИ ВСЕ ТА ПІШЛИ ЗА НИМ. ПОКЛИКАВ ІАКОВА ТА ІОАННА, І ВОНИ ВІДРАЗУ Ж ЗАЛИШИЛИ ВСЕ ТА ПІШЛИ ЗА ГОСПОДОМ. ЧОМУ Ж ВОНИ ТАК ШВИДКО І З БАЖАННЯМ ПІШЛИ?
ВІД ТОГО, ЩО ПОБАЧИЛИ КРАЩЕ. ТАКИЙ ОТ ЗАКОН У НАС В ДУШІ, ЩО, ВКУСИВШИ ТА ПОЗНАВШИ КРАЩОГО, ВОНА ВІДВЕРТАЄТЬСЯ ВІД НЕДОБРОГО ТА ПОЛИШАЄ ЙОГО.
ТУТ ВІДБУВАЄТЬСЯ ТЕ Ж, ЩО ГОСПОДЬ ПОКАЗАВ У ПРИТЧІ ПРО СКАРБ, СХОВАНИЙ У СЕЛІ, І ПРО БІСЕР ДОРОГОЦІННИЙ. ЦЕЙ СКАРБ ТА БІСЕР – ЦЕ ВІРА В ГОСПОДА І СПІЛКУВАННЯ З НИМ ПО СИЛІ ВІРИ.
ВЛАСНИКАМИ ЦЬОГО МИ НАЗИВАЄМОСЬ ЩЕ ПІД ЧАС ХРЕЩЕННЯ. ЧОГО Ж МИ ТАК МАЛО ЦІНУЄМО ТАКИЙ СКАРБ, МАЙЖЕ НЕ ЦІНУЮЧИ, МІНЯЄМО НА НІЩО? ВІД ТОГО, ЩО ЧАС ВИХОВАННЯ НЕ ВВОДИТЬ НАС У СМАК ЦЬОГО СКАРБУ, І ВІН СТАЄ ЧУЖИЙ НАШОМУ СЕРЦЮ.
СЕРЦЕ НАШЕ НЕ ЗНАЄ ЦЬОГО КРАЩОГО. ВОНО ЗНАЄ ТІЛЬКИ ТЕ, ЩО З ПОГАНОГО МЕНШ ПОГАНЕ, А ЩО БІЛЬШ, І НА ЦЬОМУ ФОРМУЄ СВІЙ ПОГЛЯД.ТУТ І ПРИЧИНА УСЯ, ВІД ЧОГО ОДНИХ КЛИЧЕ ГОСПОДЬ І ВОНИ ЙДУТЬ, А МИ, ПРИЗВАНІ, ВТІКАЄМО ВІД НЬОГО.
