| Седмиця 26-а після П’ятидесятниці. Глас 8. Різдвяний піст. |
 |
Вмц. Варвари 
і мц. Іулианії (бл. 306). 
Прп. Іоанна Дамаскіна (776).
Прп. Іоанна, єп. Полівотського (VIII). Свт. Геннадія, архієп. Новгородського (1504).
Сщмчч. Олексія, Іоанна, Олександра і Миколая пресвітерів, Василія диякона і з ним 10-ти мучеників (1918). Сщмч. Димитрія пресвітера, прмц. Анастасії, мцц. Єкатерини і Кіри.
Євангельські Читання
Утр. – Мф., 104 зач., XXV, 1-13. Літ. – 1 Тим., 285 зач., IV, 4-8, 16. Лк., 101 зач., XX, 19-26, і за суботу (під зачало): Гал., 205 зач., III, 8-12. Лк., 67 зач., XII, 32-40. Вмц.: Гал., 208 зач., III, 23-29. Мк., 21 зач., V, 24-34.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЧИТАЄТЬСЯ ПРИТЧА ПРО ДЕСЯТЬ ДІВ.
СВ. МАКАРІЙ ТАК ГОВОРИТЬ ПРО ЇЇ СЕНС: “МУДРІ П’ЯТЬ ДІВ ТВЕРЕЗО, ВДАВШИСЬ ДО НЕЗВИЧНОГО ДЛЯ СВОГО ЄСТВА, ВЗЯВШИ ЄЛЕЙ У ПОСУДИНУ СЕРЦЯ СВОГО, ТОБТО ЯКА ПОДАЄ БЛАГОДАТЬ ДУХА, ЗМОГЛИ ВВІЙТИ З ЖЕНИХОМ У НЕБЕСНУ ПАЛАТУ.
ІНШІ ЖЕ ЮРОДИВІ ДІВИ, ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЯ ПРИ СВОЄМУ ВЛАСНОМУ ЄСТВІ, НЕ ТВЕРЕЗО, НЕ ПОСТАРАЛИСЯ, ПОКИ БУЛИ ЩЕ У ПЛОТІ, ВЗЯТИ У ПОСУДИ СВОЇ ЄЛЕЙ РАДОСТІ, АЛЕ ЧЕРЕЗ НЕДБАЛЬСТВО АБО ЧЕРЕЗ ЗАРОЗУМІЛІСТЬ СВОЮ ВІДДАЛИСЯ НІБИ СНУ; ЗА ЦЕ І БУЛИ НЕДОПУЩЕНИМИ У ЦАРСТВО, БО НЕ ЗМОГЛИ ВГОДИТИ НЕБЕСНОМУ ЖЕНИХУ.
УТРИМУЮЧИСЬ СВІТСЬКИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ ТА ЗЕМНОЮ НІБИ ЛЮБОВ’Ю, НЕ ПРИСВЯТИЛИ ВОНИ НЕБЕСНОМУ ЖЕНИХУ ВСІЄЇ ЛЮБОВІ СВОЄЇ І ПРИХИЛЬНОСТІ ТА НЕ ПРИНЕСЛИ З СОБОЮ ЄЛЕЮ. А ДУШІ, ЯКІ ПРАГНУЛИ НЕЗВИЧНОЇ ДЛЯ ЄСТВА СВЯТИНІ ДУХА, ВСІЄЮ ЛЮБОВ’Ю ПРИВ’ЯЗАНІ ДО ГОСПОДА, З НИМ ХОДЯТЬ, ВІД УСЬОГО ВІДВЕРТАЮЧИСЬ, ДО НЬОГО СПРЯМОВУЮТЬ МОЛИТВИ ТА ДУМКИ, ЗА ЩО І СПОДОБИЛИСЬ ПРИЙНЯТИ ЄЛЕЙ НЕБЕСНОЇ БЛАГОДАТІ.
ДУШІ ЖЕ, ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЯ У ЄСТВІ СВОЄМУ, ПО ЗЕМЛІ БЛУКАЮТЬ ПОМИСЛОМ, ПРО ЗЕМЛЮ ДУМАЮТЬ ТА РОЗУМ ЇХ НА ЗЕМЛІ ПРОЖИВАЄ. САМІ ПРО СЕБЕ ВОНИ ДУМАЮТЬ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ЖЕНИХУ ТА ПРИКРАШЕНІ ПЛОТСЬКИМИ ВИПРАВДАННЯМИ, АЛЕ, НЕ ПРИЙНЯВШИ ЄЛЕЮ РАДОСТІ, НЕ ВІДРОДИЛИСЯ ВОНИ ДУХОМ ЗГОРИ”.
