| Седмиця 24-а після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Мчч. Акепсима
єп., Іосифа пресвітера і Аїфала диякона (IV). Оновлення (освячення) храму вмч. Георгія в Лідді (IV).
Мчч. Аттика, Агапія, Євдоксія, Катерія, Істукарія, Пактовія, Ніктополіона та дружини їх (бл. 320). Прп. Акепсима (IV). Прав. Снандулії (IV).
Сщмч. Миколая і мч. Павла (1918). Сщмчч. Василія, Петра, Василія, Олександра, Володимира, Сергія, Миколая, Вікентія, Іоанна, Петра, Олександра, Павла, Косми пресвітерів і Симеона диякона (1937). Мц. Євдокії (1938). Сщмч. Сергія диякона (1942).
Євангельські Читання
1 Сол., 267 зач., II, 20 – III, 8. Лк., 59 зач., XI, 29-33. Свв.: Еф., 233 зач., VI, 10-17. Лк., 106 зач., XXI, 12-19.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ЦАРИЦЯ ПІВДЕННА СТАНЕ НА СУД З ЛЮДЬМИ РОДУ ЦЬОГО ТА ЗАСУДИТЬ ЇХ”, ЗА ЩО?
ЗА БАЙДУЖІСТЬ ДО СПРАВИ, ЯКУ ЗВЕРШУЄ ГОСПОДЬ ПЕРЕД ЇХ ОЧИМА. ТА ЦАРИЦЯ, ПОЧУВШИ ПРО МУДРІСТЬ СОЛОМОНОВУ, ЗДАЛЕКУ ПРИЙШЛА ПОСЛУХАТИ ЙОГО, А ЦІ МУЖІ, МАЮЧИ ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ САМОГО ГОСПОДА, НЕ СЛУХАЮТЬ ЙОГО, ХОЧА ОЧЕВИДНО БУЛО, ЩО ВІН ВИЩИЙ ЗА СОЛОМОНА, ЯК НЕБО ВИЩЕ ЗЕМЛІ.
І ВСІХ БАЙДУЖИХ ДО СПРАВ БОЖИХ ЗАСУДЖУЄ ПІВДЕННА ЦАРИЦЯ, ТОМУ ЩО ГОСПОДЬ ЗАВЖДИ І СЕРЕД НАС ТАК ЖЕ ОЧЕВИДНО ПРИСУТНІЙ У ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ СКАЗАННЯХ, ЯК БУЛО ТОДІ. ЧИТАЮЧИ ЄВАНГЕЛІЄ, МИ МАЄМО ПЕРЕД ОЧИМА ГОСПОДА ЗІ ВСІМА ДИВНИМИ СПРАВАМИ ЙОГО, БО ВОНО ТАК ЖЕ БЕЗСУМНІВНО, ЯК БЕЗСУМНІВНИМ Є ВСЕ ПОБАЧЕНЕ ВЛАСНИМИ ОЧИМА.
МІЖ ТИМ, ХТОСЬ СЛУХАЄ ГОСПОДА, ЩО ТАК ЗАПАМ’ЯТОВУЄТЬСЯ У ДУШАХ НАШИМ. МИ ОЧІ СВОЄ ЗВЕРНУЛИ В ІНШУ СТОРОНУ, ТОМУ І НЕ БАЧИМО; А НЕ БАЧАЧИ, НЕ ЗАЙМАЄМОСЯ СПРАВАМИ ГОСПОДА. АЛЕ ЦЕ НЕ ВИБАЧЕННЯ, А ПРИЧИНА НЕУВАЖНОСТІ СТІЛЬКИ Ж ЗЛОЧИННА, СКІЛЬКИ ЗЛОЧИННОЮ Є І САМА СПРАВА, ЩО ЙДЕ ВІД НЬОГО.
СПРАВА ГОСПОДА – НАША ПЕРША СПРАВА, ТОБТО СПАСІННЯ ДУШІ. ДО ТОГО Ж, ЩО ВІД ГОСПОДА, МИ ПОВИННІ СЛУХАТИ І БЕЗ СТОСУНКУ ДО НАС НЕ ТИМ БІЛЬШЕ КОЛИ ВОНО ЗВЕРНЕНЕ НА НАМ, НА ВЛАШТУВАННЯ НАШОЇ СУТТЄВОЇ СПРАВИ, ЗНАЧЕННЯ ЯКОЇ РОЗТЯГУЄТЬСЯ НА ВСЮ ВІЧНІСТЬ?
СУДІТЬ, СКІЛЬКИ Ж ЗЛОЧИННИМ Є НЕУВАГА ДО ТАКОЇ СПРАВИ!
