Сщмч. Стефана, папи Римського (257), і з ним. Блж. Василія Спасо-Кубенського (XV).Перенесення з Єрусалима в Константинопіль мощей першомч. архідиякона Стефана (біл. 428) і знайдення мощей правв. Никодима, Гамаліїла і сина його Авіва. Блж. Василія, Христа заради юродивого, Московського чудотворця (1552-1557).
Мч. Афанасія (1918). Прмч. Платона (1937).
Ачаірської ікони Божої Матері (XXI).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 8-е, Ів., 64 зач., XX, 11-18. Літ. – 1 Кор., 124 зач., I, 10-18. Мф., 58 зач., XIV, 14-22. Блж.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Мф., 43 зач., XI, 27-30 . Первомч.: Діян., 17 зач., VI, 8 – VII, 5, 47-60. Мф., 87 зач., XXI, 33-42.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ПЕРЕД ЧУДЕСНИМ НАСИЧЕННЯМ П’ЯТИ ТИСЯЧ ЧОЛОВІК, УЧЕНИКИ ГОСПОДА ХОТІЛИ, ЩОБ НАРОД БУВ ВІДПУЩЕНИЙ, АЛЕ ГОСПОДЬ СКАЗАВ ЇМ: “НЕ ТРЕБА ЇМ ІТИ, ВИ ДАЙТЕ ЇМ ЇСТИ”.
ВИВЧИМО ЦІ СЛОВА, І КОЖНОГО РАЗУ, КОЛИ ВОРОГ БУДЕ НАМ НАВІЮВАТИ ВІДМОВИТИ ТОМУ, ХТО ПРОСИТЬ, БУДЕМО ГОВОРИТИ ВІД ІМ’Я ГОСПОДА: “НЕ ТРЕБА ЇМ ІТИ, ВИ ДАЙТЕ ЇМ ЇСТИ” – І ДАМО, ЩО ЗНАЙДЕТЬСЯ ПІД РУКОЮ.
ЧАСТО ВОРОГ ВІДБИВАЄ У НАС БАЖАННЯ РОБИТИ ДОБРО, ПЕРЕКОНУЮЧИ, ЩО ТОЙ, ХТО ПРОСИТЬ, МОЖЕ І НЕ ЗАСЛУГОВУЄ НА МИЛОСТИНЮ, АЛЕ Ж ГОСПОДЬ НЕ ШУКАВ ПЕРЕВАГ У ТИХ, ХТО СИДІВ ЗА СТОЛОМ, А ВСІХ ПРИГОСТИВ ОДНАКОВО, АЛЕ Ж НЕ ВСІ, ЗВИЧАЙНО, БУЛИ ОДНАКОВО ЙОМУ ВІДДАНІ; БУЛИ, НАПЕВНО, І ТАКІ, ЯКІ КРИЧАЛИ: “РОЗІПНИ”.
ТАКИМ ЖЕ І Є БОЖЕ ПРОВИДІННЯ ПРО НАС: “ВІН НАКАЗУЄ СОНЦЮ СВОЄМУ СХОДИТИ НАД ЗЛИМИ І ДОБРИМИ І ПОСИЛАЄ ДОЩ НА ПРАВЕДНИХ ТА НЕПРАВЕДНИХ” (МФ. 5, 45). ЯКБИ ГОСПОДЬ ДОПОМІГ БИ НАМ ХОЧ ТРОХИ БУТИ МИЛОСЕРДНИМИ, “ЯК ОТЕЦЬ НАШ НЕБЕСНИЙ МИЛОСЕРДНИЙ”!