| Седмиця 6 після Пасхи. | Посту немає. |
|
Свт. Никифора спов., патр. Константинопольського (828). Сщмч. Пофіна, єп. Ліонського, мч. Понтика, мц. Бландіни і з ними постраждалих (177). Вмч. Іоанна Нового, Сочавського (1330–1340). Знайдення мощей прав. Іуліанії, кн. Вяземської, Новоторзької (1819). Києво-Братської ікони Божої Матері (1654). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“І якщо чого попросите в Отця в ім’я Моє, те зроблю” (Ін.14:13). Яка втішна обітниця! Але як мало хто користується нею! Рідко хто утримує її в умі. Є такі, які зовсім не розуміють її і не приймають. Чому так? Тому, що Господа не люблять і заповідей Його не виконують. Ця невірність серця Господу позбавляє усієї сміливості звертатися до Бога з проханням, так само, як і в життєвому побуті несправний слуга не сміє просити про що-небудь господарів своїх, знаючи, що не заслужив ніякої милості.
Заведені молитви зачитуються своєю чергою, а в них є прохання дуже великі, але вони тільки зачитуються, а це, як відомо, далеко ще не молитва і не прохання. Стати з істинною молитвою перед Господом і простягнути до Нього прохання інакше не можна, як виправивши свої совісні до Нього стосунки.
Апостол одягає християн у всеозброєння Боже. Доречно підійшло це слідом за попереднім уроком. Бо якщо хто, послухавши покликання Божого, сприйняв початок нового життя, за допомогою благодаті Божої, доклавши до того зі свого боку “все старання” (2Пет. 1:5), то на нього після цього чекає не спочивання на лаврах, а боротьба. Він залишив світ – світ за це почне гнати його; він врятувався від влади диявола – диявол гнатиме слідом за ним і ставитиме йому пастки, щоб збити його з доброго шляху і знову повернути у свою сферу; він зрікся себе, відкинув самість з усією ордою пристрастей, але цей гріх, який живе в нас, не відразу розлучається зі своїм привільним життям у самодогоджанні і щохвилини буде зазіхати під різними приводами знову оселитися всередині тих самих порядків життя, які так багато живили й годували його колись. Три вороги, – кожен з незліченним військом, – але головнокомандувач – диявол, а найближчі помічники його – біси. Вони всім орудують у гріховному житті, противнику життя духовного. Чому Апостол проти них і озброює християнина, так ніби інших не було зовсім. Каже: “наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти властей, проти мироправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних” ( Єф.6,12). Бо якби не було їх, і битви, можливо, не було б. Так само, якщо вони відбиті і переможені, то відбиття і поразка інших нічого вже не варті. Отже, дивись усякий, куди слід спрямовувати стріли або, принаймні, з якого особливо боку слід себе захищати. І захищай! Апостол прописав кілька знарядь, але всі вони сильні лише Господом. Чому досвідчені борці духовні й передали нам: іменем Господа Іісуса бий ворогів.
