-2.2 C
Lutsk
П’ятниця, 13 Грудень, 2024
Всі новини Календар

14 червня 2024 року – календар з повчанням

Седмиця 6 після Пасхи. Пісний день.

Мчч. Іустина Філософа та іншого Іустина, і з ними Харитона, Харити, Євелпіста, Ієракса, Пеона та Валеріана (166). Мц. Вікторії Солунської (Римської). Прп. Агапіта Печерського, лікаря безмездного, в Ближніх печерах (ХI). Прп. Діонісія, ігумена Глушицького (1437). Сщмч. Василія Преображенського пресвітера, мц. Віри Самсонової (1940). Прп. Іустина Челійського (1979) (Серб.). Прославлення прав. Іоанна Кронштадтського (1990).

Євангельські Читання

Утр.: – Мф. 11:27-30 (зач. 43). На літ.: – Ап.: Діян. 19:1-8 (зач. 42); Прп.: Гал. 5:23-6:2 (зач. 213). Єв.: Ін. 14:1-11 (зач. 47).; Прп.: Лк. 6:17-23 (зач. 24).

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

“Якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого” (Ін.14:7). Отже, деїсти не знають Бога, незважаючи на те, що й ім’я Його носять (Deus – Бог; звідси деїст) і красномовно про Нього розмірковують.

 

Немає істинного Бога без Сина, так само і без Духа Святого. Хто вірує в Бога, але не сповідує Його Отцем Сина, той не в того бога вірить, який істинний Бог, а в іншого якогось самим вигаданого. Істинний Бог дав Сина Свого, дав “область (владу) чадами Божими бути” (Ін. 1:12), любить їх, і всяку молитву їхню чує заради Сина.

 

Тому-то хто має Сина, той і Отця має; хто не має Сина, той і Отця не має. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Сина, і від Отця нічого не отримує, як тільки через Сина. Крім Сина немає шляху до істинного Бога, і хто мріє винайти Його, той блукає.


“Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас” (Мф. 11:28). О Божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, Котрий кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто що у нас гріхів багато і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.

 

Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: “Візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе”. І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді – ярмо, і гріхи – тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.

Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.

Вас може зацікавити

14 серпня – пам’ять семи мучеників Маккавеїв

Редактор Головний

Людина, яка попри усі труднощі, живе по Божим законам, уподібнюється святим мученикам, – Предстоятель

Редактор Головний

Заява Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 листопада 2022 року

Редактор Головний