| Cедмиця 2 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
| Мчч. Іустина Філософа та іншого Іустина, і з ними Харитона, Харити, Євелпіста, Ієракса, Пеона та Валеріана (166). Мц. Вікторії Солунської (Римської). Прп. Агапіта Печерського, лікаря безмездного, в Ближніх печерах (ХI). Прп. Діонісія, ігумена Глушицького (1437). Сщмч. Василія Преображенського пресвітера, мц. Віри Самсонової (1940). Прп. Іустина Челійського (1979) (Серб.). Прославлення прав. Іоанна Кронштадтського (1990). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Не всякий, хто каже Мені: Господи! Господи, увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Отця Мого Небесного” (Мф.7:21). Однією молитвою не врятуєшся; з молитвою треба з’єднувати і виконання волі Божої, – усього того, що на кому лежить за його званням і ладом життя. І молитва предметом своїм повинна мати переважно прохання про те, щоб Бог сподобив нас не відступати ні в чому від святої волі Його.
І навпаки, хто має ревність виконувати в усьому волю Божу, того і молитва сміливіша перед Богом і краще досягає до престолу Його. Навіть так буває, що де ходіння у волі Божій не супроводжує молитву, там сама молитва не буває справжньою молитвою, уважною і сердечною, а тільки зовнішньою, поживною, під час якої моральна несправність, наче туманом, закривається багатослів’ям, за невлаштованості і блукання думок.
Треба і те, і інше злагодити благочестям, і буде плід.
