Цей образ, який Церква особливо вшановує 13 липня, ймовірно, походить із Луцька. Будучи головною святинею нашого міста, ікона має заплутану історію походження.
Різні історики говорять про різні періоди її написання та появи на загал. Дехто стверджує, що образ було написано у 1289-му році для кафедрального храму міста Луцька на замовлення князя Мстислава Даниловича. Пізніше ікону було перенесено в древній Свято-Покровський храм міста.
Святиня ця вшановується, як чудотворна і є однією з найдревніших ікон, які було створено у Волинській іконописній школі. По суті, Волинська Богородиця, чи не єдина з усіх чудотворних ікон котрі перебувають на Волині, була написана на цих землях.
Не до кінця відомо, чи пов’язані зі святинею якісь історичні події, хоча без сумніву, це так. Однак, Волинська Богоматір знову згадується в 1962-му році, коли її було віднайдено в зачиненому радянською владою Свято-Покровському храмі міста Луцька. Того ж року образ відреставрував М. Перцев (за участю І. Яригіної та І. Ярославцева) у майстерні Державного російського музею Ленінграда і в 1997 році в Національному художньому музеї України С. Кулаковим.
З тих пір і до цього дня Волинська ікона Богородиці перебуває на збереженні в Національному художньому музеї України у Києві.
Історії відомі свідчення про наявність й інших чудотворних ікон Богородиці, які з’являлись і зникали на Волині. Без сумніву можна сказати лише одне – Волинь, це край, який особливо полюбила Божа Матір. Любов свою Вона милостиво являє до Волинської землі вже не одне століття, підтвердження чому – наявність цих величних святинь, які назавжди лишатимуться в пам’яті волинян.
