| Седмиця 17-а після П’ятидесятниці. Глас 7. |
 Посту немає.
|
Прп. Киріака
пустельника (556).
Мчч. Дади , Гаведая і Каздої (IV). Прп. Феофана Милостивого.
Сщмч. Іоанна, архієп. Ризького (1934).
Євангельські Читання
Єф., 222 зач., II, 19 – III, 7. Лк., 18 зач., V, 12-16. Прп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ПРИПАВ ПРОКАЖЕННИЙ ДО ГОСПОДА ТА МОЛИВСЯ: “ГОСПОДИ! ЯКЩО ХОЧЕШ, МОЖЕШ МЕНЕ ОЧИСТИТИ”.
ГОСПОДЬ СКАЗАВ: “ХОЧУ, ОЧИСТИСЬ”. І ВІДРАЗУ Ж ПРОКАЗА ЗІЙШЛА З НЬОГО. ТАК І ВСЯ МОРАЛЬНА ПРОКАЗА ВІДРАЗУ Ж ПРОХОДИТЬ, ЯК ТІЛЬКИ ПРИПАДЕ ХТО ДО ГОСПОДА З ВІРОЮ, ПОКАЯННЯМ ТА СПОВІДДЮ – ІСТИННО ВІДХОДИТЬ ТА ВТРАЧАЄ СИЛУ ВСЯКУ НАД НИМ.
ВІД ЧОГО Ж ПРОКАЗА ІНКОЛИ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ЗНОВУ? ВІД ТОГО, ВІД ЧОГО ПОВЕРТАЮТЬСЯ І ТІЛЕСНІ ХВОРОБИ. ТОМУ, ЩО ОДУЖАВ, ГОВОРЯТЬ: “ТОГО НЕ ЇЖ, ЦЬОГО НЕ ПИЙ, ТУДИ НЕ ХОДИ”. НЕ ПОСЛУХАЄ І ХВОРОБА ЗНОВУ ПОВЕРТАЄТЬСЯ.
ТАК І В ДУХОВНОМУ ЖИТТІ. ПОТРІБНО БУТИ ТВЕРЕЗОМУ, НЕ СПАТИ ТА МОЛИТИСЯ, ТОДІ ХВОРОБА ГРІХОВНА І НЕ ПОВЕРНЕТЬСЯ. НЕ БУДЕШ УВАЖНИМ ДО СЕБЕ, ВСЕ БЕЗ ВИНЯТКУ ДОЗВОЛИШ СОБІ І БАЧИТИ, І ЧУТИ, І ГОВОРИТИ, І ДІЯТИ – ЯК ТУТ НЕ ПОВЕРНУТИСЯ ГРІХУ ТА НЕ НАБРАТИ СИЛИ ЗНОВУ?
ГОСПОДЬ ВЕЛІВ ПРОКАЖЕННОМУ ВСЕ ВИКОНАТИ ЗА ЗАКОНОМ. ЦЕ ОСЬ ЩО: ПІСЛЯ СПОВІДІ ТРЕБА БРАТИ ЄПІТИМІЮ ТА ПРАВИЛЬНО ЇЇ ВИКОНУВАТИ; У НІЙ ПРИХОВАНА ВЕЛИКА ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА СИЛА.
АЛЕ ВІД ЧОГО ІНШИЙ КАЖЕ: ЗАВОЛОДІЛА МНОЮ ГРІХОВНА ЗВИЧКА, НЕ МОЖУ СОБОЮ КЕРУВАТИ. ВІД ТОГО, ЩО ЧИ ПОКАЯННЯ ТА СПОВІДЬ БУЛИ НЕПОВНИМИ, ЧИ ПІСЛЯ ПЕРЕСТОРОГ СЛАБКО ТРИМАЄТЬСЯ, АБО Ж ДУРОЩІ НА СЕБЕ НАПУСКАЄ.
ХОЧЕ БЕЗ ПРАЦІ ТА САМОПРИМУШЕННЯ ВСЕ ЗРОБИТИ, І ОСМІЯНИЙ БУВАЄ ВІД ВОРОГА. НАВАЖСЯ СТОЯТИ ДО СМЕРТІ І ДІЛОМ ЦЕ ПОКАЖИ: ПОБАЧИШ, ЯКА У ЦЬОМУ СИЛА.
ПРАВДА, ЩО У КОЖНІЙ ПРИСТРАСТІ, ЗДАЄТЬСЯ НЕПЕРЕБОРНОЮ, ВОРОГ ВОЛОДІЄ ДУШЕЮ, АЛЕ ЦЕ НЕ ВИПРАВДАННЯ; БО ВІН ВІДРАЗУ Ж ВІДБІЖИТЬ, ЯК ТІЛЬКИ ВИКОНАЄШ З БОЖОЮ ДОПОМОГОЮ ПОВОРОТ З СЕРЕДИНИ.
