| Неділя 2 після Пасхи. Антипасха. Апостола Фоми. | Посту немає. |
|
Дев’яти мчч. Кізіцьких: Феогніда, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасія та Филимона (286–299). Прп. Мемнона чудотворця. Мчч. Діодора та Родопіана диякона (284–305). Свт. Василія Острозького, митр. Захолмського (ХVI) (Серб.). 300 мучеників, які в горах Дудикваті та Папаті (Туреччина) постраждали (XVII–XVIII) (Груз). Прославлення свт. Іларіона, єп. Полтавського і Переяславського (1904). Прп. Нектарія Оптинського (1928). Прославлення прп. Амфілохія Почаївського (2002). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Господь мій і Бог мій!” – вигукнув св. апостол Фома (Ін. 20:28). Чи відчуваєте, з якою силою вхопився він за Господа і як міцно тримає Його? Не міцніше тримає потопаючий дошку, на якій сподівається бути врятованим від утоплення. Додамо, що, хто не має таким Господа для себе і себе у відношенні до Господа, той ще не вірує в Господа, як слід.
Ми кажемо: “Господь Спаситель”, – маючи на увазі, що Він Спаситель усіх, а цей каже: “Господь Спаситель мій”. Хто каже: “мій Спаситель”, той відчуває своє спасіння, що виходить від Нього. Відчуттю ж порятунку суміжне відчуття пагуби, з якої витягнув врятованого Спаситель. Відчуття пагуби за природою життєлюбної людини, яка знає, що не може вона сама себе врятувати, змушує шукати Спасителя. Коли знайде Його і відчує силу спасіння, що від Нього виходить, хапається за Нього міцно і відірватися від Нього не захоче, хоч би позбавляли її за це самого життя.
Такого роду події в духовному житті християнина не уявляються тільки розумом, а переживаються на ділі. Потім, як віра його, так і поєднання з Христом стають міцні, як життя або смерть. Такий тільки щиро гукає: “хто мене розлучить!” (Рим. 8:35).
