Неділя 8-ма після П’ятидесятниці. Глас 7. |
Посту немає.
|
Мц. Серафими діви (117-138). Різдво святителя Миколая, архієп. Мир Лікійських (ІІІ), Мц. Феодотії та трьох чад її (бл. 304). Свт. Лупа, єп. Труа (479). Мч. Евстафія Мцхетського (589) (Груз.). Прмч. Михаїла (IX). Прпп. Константина і Космит Косинських, Староруських (XIII). Мч. Даниїла Черкаського (1766).
Прмчч. Серафима і Феогноста (1921). Прмч. Анатолія (1930-1935). Сщмч. Олексія пресвітера, прмч. Пахомія (1938).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 8-е, Ін., 64 зач., XX, 11-18. Літ. – 1 Кор., 124 зач., I, 10-18. Мф., 58 зач., XIV, 14-22.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Перед чудесним насиченням п’яти тисяч чоловік, ученики Господа хотіли, щоб народ був відпущений, але Господь сказав їм: “не треба їм іти, ви дайте їм їсти”.
Вивчимо ці слова, і кожного разу, коли ворог буде нам навіювати відмовити тому, хто просить, будемо говорити від ім’я Господа: “не треба їм іти, ви дайте їм їсти” – і дамо, що знайдеться під рукою.
Часто ворог відбиває у нас бажання робити добро, переконуючи, що той, хто просить, може і не заслуговує на милостиню, але ж Господь не шукав переваг у тих, хто сидів за столом, а всіх пригостив однаково, але ж не всі, звичайно, були однаково Йому віддані; були, напевно, і такі, які кричали: “розіпни”.
Таким же і є Боже провидіння про нас: “Він наказує сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних та неправедних” (Мф. 5, 45). Якби Господь допоміг би нам хоч трохи бути милосердними, “як Отець наш небесний милосердний”!