Неділя 4-а після Пасхи, про розслабленого  . Глас 3. |
 Посту немає.
|
Ап. і сщмч. Симеона
, сродника Господнього (107). 
Прав. Тавіфи (I).
Прав. Євлогія странноприїмця (VI). Прп. Стефана, ігумена Печерського, єп. Володимира-Волинського (1094). Перенесення мощей мч. Авраамія Болгарського (1230).
Сщмчч. Павла та Іоанна пресвітерів, мчч. Петра, Миколая, Авксентія, Сергія та мц. Анастасії (1922). Прмц. Марії (1938). Сщмч. Іоанна пресвітера (1941). Прославлення сщмч. Іларіона, архієпископа Верейського (1999).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 4-е, Лк., 112 зач., XXIV, 1-12. Літ. – Діян., 23 зач., IX, 32-42. Ін., 14 зач., V, 1-15.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Ось ти видужав; не гріши більше, щоб не сталося з тобою чого гіршого”. Гріх не душу тільки вражає, але і тіло. В одних випадках це дуже очевидно; в інших – хоч не так ясно, але істина залишається істиною, що і хвороби тіла всі та завжди від гріхів та заради гріха.
Гріх звершується у душі та просто робить її хворою; але оскільки життя тіла від душі, то від хворої душі, звичайно, життя не здорове. Уже те одне, що гріх наводить морок і тугу, повинно неблагонадійно діяти на кров, яка є основою здоров’я тілесного. Але коли пригадаєш, що він відділяє від Бога – Джерела життя, і ставить людину у розлад зі всіма законами, які діють і в ній самій і в природі, то ще дивитися треба, як залишається живим грішник після гріха.
Це милість Божа, яка чекає на покаяння та навернення. Відповідно, кожному перед всякою іншою справою треба поспішити очиститися від гріхів та у совісті своїй примиритися з Богом. Цим прокладеться шлях і для благодійної дії ліків. Чути, що був якийсь знаменитий лікар, який не починав лікування, поки хворий не посповідається та не причаститься св. Таїн; і чим складнішою була хвороба, тим він наполегливіше цього вимагав.
