28 листопада у Православній Церкві розпочався багатоденний піст, який передує одному з найбільших православних свят – Різдву Христовому.
Різдвяний піст – це час таємничого очікування з’явлення у світ втіленого Бога – Ісуса Христа. Разом з тим це сприятливий період для відновлення нашої внутрішньої людини – душі.
Однак, щоб відновити її, звільнити від усього, що тягне її до землі, необхідно дотримуватися заповідей Божих та правильно користуватися засобами, які залишив нам Господь для вдосконалення. Цими засобами є стримання, молитва, покаяння й таїнство Причастя.
Як же нам слід користуватися цими засобами, щоб вони принесли користь душі? Як провести спасительний час посту, щоб він не виявився безплідним або надважким періодом у нашому житті? І що важливо виконати в період Різдвяного посту?
Пропонуємо вам 10 порад, які допоможуть пройти шлях назустріч Різдву Христовому максимально безпечно та радісно.
Не брати на себе надмірного подвигу
Говорячи про те, як правильно дотримуватися посту, хотілося б зауважити, що правильний піст не найсуворіший, не той, що забирає всі сили, а той, що приносить користь і тілу, і душі.
Піст святий, але він лише засіб. Яка користь від того, що ми будемо утримуватися від скоромної їжі, а язиком будемо чорнити ближніх? Чим допоможуть нам молитви, якщо ми будемо вимовляти їх нещиро, а тільки для того, щоб виконати правило?
Деякі люди необдумано накладають на себе суворий піст, через що їхнє здоров’я помітно погіршується. Часто через відчуття голоду вони стають злими й дратівливими, а через надмірне правило, згодом душа стає нездатною уважно молитися.
Для того, щоб піст був приємним Господу та корисним для душі не потрібно себе обтяжувати непосильними подвигами, необхідно враховувати свої душевні й тілесні сили. Індикатором того, чи правильно ми проводимо піст, може бути наш внутрішній стан. Якщо піст нам приносить мир та духовну радість – значить ми на правильному шляху.
Узгоджувати міру посту з духівником
Правила утримання, встановлені Церковним статутом у Різдвяний піст, менш суворі, порівняно з Великим. У цей період, як і в інші пісні дні, забороняються продукти тваринного походження: м’ясо, яйця, молоко та молочні продукти. У середу та п’ятницю статут забороняє вживати рибу, а ченцям – рослинну олію.
Починаючи з 2 січня піст посилюється. У ці дні навіть у суботу та неділю риба не благословляється. Сухоїдіння Різдвяним постом мирським людям слід дотримуватися лише у Різдвяний святвечір. При цьому дітям, вагітним жінкам та хворим піст послаблюється.
Втім, мирянам норму посту краще узгоджувати з духівником. Адже він, як ніхто інший, знає духовний стан свого чада й порадить те, що буде корисним для душі.
Не підноситися над іншими
Суть Різдвяного посту полягає не тільки в обмеженні в їжі, хоча це теж важливо, але й в духовому зростанні. Піст тілесний, без посту духовного, стає всього лише дієтою і може стати шкідливим для душі.
Людина, усвідомлюючи власну перевагу над тими, хто не дотримується посту, легко може загордитися. А гордість, як нам відомо, ніколи не підносила людину до святості, а навпаки. Через гордість денниця був скинутий з Неба, перші люди вигнані з Раю, і ми кожен раз, коли звеличуємося, відпадаємо від Бога.
Потрібно пам’ятати, що у кожної людини своя міра стримання. Якщо хтось може дотримуватися суворого посту – це чудово. Але тоді ставтеся з повагою до тих, хто з якихось причин дотримується послабленого посту або не дотримується зовсім.
Працювати над своїми недоліками, а не вишукувати їх в інших
Піст – це праця над тим, щоб хоч в найменшій мірі відновити в собі образ Божий, який ми пошкоджуємо кожен раз, коли грішимо. «Справжній піст, – говорить святитель Василій Великий, – віддалення від зла, утримання язика, придушення в собі гніву, відлучення від похоті, лихослів’я, брехні, клятвопорушення».
У цей період необхідно більше дослухатися до своєї душі й трудитися над тим, щоб з Божою допомогою виявити й побороти ті пристрасті, які найбільше проявляються у нас та заважають жити не тільки нам, але й тим, хто живе поряд з нами. Зосередження на власних недоліках допоможе нам не відволікатися на недоліки інших.
Більше часу приділяти молитві
Окрім тілесного посту, правильним засобом у боротьбі з пристрастями та відновлення богоспілкування є молитва.
Без молитви наше життя не можливо назвати духовним. В молитві ми підносимо розум та серце до Господа і таким чином стаємо ближчими до Нього. Як наше тіло не може жити без повітря, так наша душа задихається без спілкування з Джерелом життя – Творцем. Людина, яка прагне бути з Богом, живе молитвою.
Тому в піст добре було б кожному з нас посилити свої молитви. Наприклад, до щоденного правила додати читання кафізм зі Псалтирі. Або, якщо ви ще не включили до свого молитовного правила читання Святого Євангелія, то піст сприятливий період, щоб розпочати читати Слово Боже. Однак тут важливо пам’ятати, що головне не кількість вимовлених слів, а те, як ми їх вимовляємо.
Частіше приступати до таїнств Покаяння та Причастя
Покаяння й Причастя – це найголовніші таїнства, що забезпечують повноту духовного життя християнина.
Покаяння нам необхідне для того, щоб звільнитися від усього, що оскверняє нашу душу, щоб змінити свої грішні думки й почуття на благочестиві. Сенс Таїнства Покаяння полягає в тому, що людина, звіряючи своє життя з Божественними заповідями, починає бачити свої гріхи, які є перешкодами на шляху до Бога. Як перед їжею ми миємо руки, так і перед Причастям ми омиваємо свою душу сльозами покаяння, щоб чистими прийняти Святі Христові Тайни.
Таїнство Євхаристії або Причастя – найбільший дар, який залишив нам Господь. Долучаючись у цьому таїнстві Тіла й Крові Христових ми таємниче з’єднуємося Господом. У цьому Таїнстві Бог подає нам благодать, що оновлює наші душевні й тілесні сили та наставляє на шлях спасіння. Тому ми повинні безмежно цінувати цей безцінний дар та приймати Його з благоговінням й страхом Божим.
Шанувати православні свята
Календар Різдвяного посту надзвичайно багатий православними святами. Перше і найголовніше серед них – це Введення в Храм Пречистої Діви Марії. У дні Різдвяного посту Церква згадує також святих, які особливо шановані у нашому народі. Це і князь Олександр Невський (6 грудня), і свята великомучениця Катерина (7 грудня), і апостол Андрій Первозванний (13 грудня), і свята великомучениця Варвара (17 грудня), і преподобний Сава Освячений (18 грудня), і найулюбленіші серед людей – святителі Миколай Чудотворець (19 грудня) та Спиридон Триміфунтський (25 грудня).
Добре, якщо у день пам’яті того чи іншого святого у нас є можливість побувати на богослужіннях. Втім і молитва домашня буде знаком любові й подяки святим за їх невпинне клопотання та допомогу у нашому житті.
Ще існує один давній звичай, який був дуже поширений на Русі, – це читання у день пам’яті святих історії їхнього життя. Чудово, якщо кожна православна сім’я буде дотримуватися цієї благочестивої традиції.
Бути уважнішими до потреб ближніх
Зосередження на власному духовному стані не повинне перетворюватися на байдужість до оточуючих. Піст повинен йти на користь вихованню в собі обох чеснот: і любові до Бога, і любові до ближніх.
Тому у цей період будьмо уважнішими до тих, хто потребує нашої допомоги. Проявляймо до них свою турботу й любов. Замінімо осудження, заздрість й колючі слова в сторону ближніх на добродіяння.
Приготувати подарунки своїм близьким
У період Різдвяного посту нам не тільки потрібно готувати свою душу до зустрічі народження Христа, а й підготувати подарунки для своїх рідних.
Цей звичай сягає євангельських часів. Як сказано в Писанні, новонародженому Ісусу Христу прийшли поклонитися три мудреці зі Сходу. Вони принесли Немовляті подарунки – золото, ладан і смирну. За образом цих дарів, виникла традиція дарувати на Різдво подарунки спочатку дітям, а згодом – й дорослим.
Ще одна традиція обдаровувати своїх близьких йде від стародавніх оповідань про святителя Миколая Чудотворця, який допомагав бідним й нужденним, але при цьому намагався залишатися непоміченим. Звідси пішов звичай залишати подарунки під ялинкою вночі, поки всі сплять.
Про різдвяні гостинці варто подумати заздалегідь. Якими вони мають бути – вирішувати вам. Добре було б, щоб вони нагадували про саме свято.
Однак в пошуках найкращого подарунка для своїх рідних, не забуваймо приготувати в дар Богомладецю-Ісусу своє чисте серце та добрі справи.
Пам’ятати про головну ціль Різдвяного посту
Різдвяний піст – це час потаємного очікування Христового Різдва. Однак, щоб увійти в період, коли вся повнота Церкви буде славити народженого Месію, чистими й духовно піднесеними, необхідно наполегливо працювати над собою.
У цьому нам допоможуть стримання, молитва, Покаяння й Причастя та наші добрі справи. За допомогою посту ми зможемо упокорити свою плоть, за допомогою молитви й Покаяння – очистити свою душу від гріхів та пристрастей, а в таїнстві Причастя – з’єднатися з Христом. Наші добрі справи на користь ближнього допоможуть нам розвинути такі чесноти як любов, співчуття та милосердя.
Завдяки цим засобам душа християнина зможе звільнитися від усього, що заважає їй спілкуватися зі своїм Творцем, та стати хоч на сходинку ближчою до Нього. Приготувати душу до зустрічі з Христом – це і є головна ціль Різдвяного посту.
Будемо ж старанно працювати над своєю душею, щоб увійти у період святкування Різдва Христового чистими й духовно піднесеними. Адже саме в такому стані ми зможемо з щирим почуттям радості вітати один одного з народженням Христа!
