Явлення стародавньої чудотворної Єлецької ікони Божої Матері сталося 6 лютого 1060 року, під час князювання в Чернігові онука святого рівноапостольного князя Володимира, Святослава Ярославича, який і створив на місці явлення ікони монастир.
Складаючи «Скарбницю», архімандрит Іоанникій Голятовський в 1676 році посилав дізнатися про Богородицю Єлецьку, чому вона так називається.
Старий князь Микита Іванович Одоєвський, нащадок Чернігівського князя Святослава Ярославича, повідав їм: «чували ми від дідів і прадідів своїх, що поблизу Чернігова на дереві ялиновому знайдений образ Пресвятої Богородиці. Тому збудована там церкова називається Богородиця Єлецька».
Під час монголо-татарської навали на Чернігів в 1239 році, обитель зазнала розорення. Доля давньої ікони Єлецької Богоматері невідома. За переказами, в момент нападу завойовників, вона була захована усередині церковної стіни, а згодом її знову помістили в Успенському соборі.
Матір Божа не залишила Єлецьку обитель без Свого образу. У розпал відновлювальних робіт, що проводились Іоанникієм Голятовським, в монастирі з’явився новий образ Богородиці Єлецької, який, як і древній, прославився чудесами. У 1676 році брати Микита і Матвій Козели привезли з Володимира до Чернігова на Богоявленський ярмарок образ Єлецької Божої Матері.
Благочестивий Чернігівський житель Костянтин Мезопета 11 січня того ж року подарував його обителі Єлецький.У 1930 році ця ікона з Успенського собору потрапила до Чернігівського історичного музею. Під час Великої Вітчизняної війни ікону Єлецької Богоматері підібрала якась жінка на попелищі згорілого музею і принесла в Троїцько-Іллінський монастир.
Ігуменя Антонія наказала зробити копію з ікони, але місцева влада змусили віддати в музей не копію, а оригінал.Чудотворна ікона Єлецької Божої Матері перебувала в Чернігівському історичному музеї ім. В. В. Тарновського до 1 квітня 1999 року. Нині вона повернута в Єлецький монастир.
