3.9 C
Lutsk
Понеділок, 1 Березень, 2021
Інтерв’ю

Забобони на Трійцю: чому ми поклоняємося?

Митрополит Антоній (Паканич) – про суть християнського свята і безглуздість язичницьких обрядів.

– Зі святом Трійці пов’язано багато забобонів. Наприклад, гілки берези і польові квіти, що побували на Трійцю в церкві, засушують і зберігають за іконами для різних потреб. Ці обряди пов’язані з християнською культурою? Інтегровані в неї?

– При бажанні будь-який обряд можна інтегрувати в будь-яку культуру. Важливо інше – чи рятівно це. І якщо Троїцькі гілки і квіти зберігаються як обереги, як об’єкти для здійснення язичницьких ритуалів, спрямованих на поліпшення земного життя без жодного духовного вдосконалення, то це дійсно тільки забобони, що межують з магією. Зовсім інше – коли ці гілки, як і вербні, зберігаються як речове нагадування про великі Господні свята – ступені до нашого спасіння.

– Навіщо на свято П’ятидесятниці храм прикрашається зеленню і квітами, а священики одягаються в зелені ризи?

– У Церкві все влаштовано для нашого спасіння і відповідно – для нашого ж повчання і навчання вірі і моральності. Точно також колір богослужбових облачень розкриває особливі сторони нашої віри і надії. Зелень, що прикрашає в день Святої Трійці храми, зелені облачення священнослужителів – все говорить про те, що в цей день виповнилося вікове сподівання людства, яке жадало оновлення людського життя через участь в ній Творця (Амос. 8:11). Тепер Дух Святий, який оживотворяв все творіння Боже на самому початку (Бут. 1: 2), оживотворяє зерно апостольської проповіді, вирощуючи Царство Небесне і в усьому християнському світі (Мф. 13: 31), і в кожному з нас (Лк. 17:21).

– На Трійцю відбувається особливий обряд поминання померлих. Чому саме в цей день?

– День Святої Трійці завершує коло свят і постів, пов’язаних з Великоднем. Це коло, від Неділі митаря і фарисея до Неділі всіх святих, не просто показує нам історію нашого спасіння, але і включає нас в цю історію за допомогою Святої Церкви. У День Святої Трійці ми згадуємо, що в Церкві Христовій живе Святий Дух, що освячує нас, і силою цього Духу те, що Церквою буде пов’язано на землі, буде пов’язано на небі (Мф. 18:18). Тобто Церква може, всупереч земному міркуванню, впливати і на потойбічну долю людини. Тому і в самий день Трійці, і напередодні, в суботу, ми здійснюємо особливі молитви про всіх померлих, наіпаче ж про тих, хто – за земним міркуванням – своїм життям позбавив себе можливості виправдання на Страшному суді.

– Чому люди так тримаються за язичництво, за забобони – в сучасному, інформаційно просунутому світі? Адже сьогодні можна все дізнатися, перевірити ще раз і не бути дрімучим…

– Поширеність язичництва і забобонів ніяк не пов’язана з наявністю або відсутністю інформації або навіть наук і технологій – прикладом може бути цілком язичницька Японія. Язичництво і забобони – явища релігійного, духовного порядку, і тому їх поширеність має духовні, а не матеріальні причини.

Язичництво, тобто церковнослав’янською мовою, віра «язиків», що означає «народів», з’явилося в результаті забуття древніми народами початкового одкровення Божого. Цими народами було втрачено розуміння того, що наш вічний дім – на небі, а люди були створені, щоб його наслідувати. Натомість цього земля – місце вигнання людства (Бут. 3: 23) – стала розглядатися не як місце випробування і виправлення, але як справжній будинок, а тимчасове земне життя – як єдино важливе. І все, чим володіло людство, в тому числі і релігійні традиції, було підпорядковано завданню поліпшення цього земного життя.

Пошкоджене первородним гріхом людство завжди легкопохитно і до язичництва взагалі, і до забобонів, приватного прояву язичництва. Адже вони обіцяють поліпшити земне життя людства – тут і зараз, без необхідності виправлення самої людини. Тому рецидиви язичництва могли траплятися і всередині старозавітної громади порятунку: наприклад, культ Північного царства, при декларуванні віри в Єдиного Бога, був цілком язичницьким (1 Цар. 12:32). Точно так же від язичника мало відрізняється і той християнин, для якого Церква важлива тільки в земних потребах. Влаштувавши свято з Хрещення власної дитини, він не буде привчати його християнській вірі і життю; церковне свято для нього не ще одна можливість з’єднатися з Богом в Його святих таїнствах, але лише привід для застілля; святі його цікавлять не як зразки для наслідування, але як виконавці його приземлених бажань.

Навіть втративши близьку людину, такий таємний язичник буде піклуватися про те, як би дотримати всі пов’язані з похованням обряди і навіть забобони, забуваючи про те єдине, що дійсно потрібно покійному – про щиру молитву його близьких, посилену виправленням їх життя.

Бесідувала Наталя Горошкова

Вас може зацікавити

За що діти так люблять табір “Стежина добра”. ФОТО. ВІДЕО

Редактор Головний

Інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Онуфрія про пастирське служіння, сучасну Церкву та нашу історію. ВІДЕО

Редактор Головний

Чи варто православній людині звертатися до психолога

prvadmin