Як зрозуміти, що молитву приймає Бог? Іноді мені здається, що я просто читаю якісь молитовні тексти і все. Спілкування з Богом не відчуваю.
Ігор Кошель
Відповідає протоієрей Валентин Макаров:
– Для того, щоб налагодилася молитва, треба до неї готуватися. Спочатку, замість спроб шукати згадуване вами «відчуття спілкування з Богом», сконцентруйтеся на тій думці, що вам слід відкрити свої уста і звернутися до Того, Хто створив все, що навколо нас, видиме і невидиме. До Того, Хто розсипав міріади зірок і наповнив життям моря і океани, Хто бачив усе перш, ніж запалилися світила, Хто бачить майбутнє так само, як теперішнє. Це хвилююче і трепетно.
Це і є страх Божий, з якого починається будь-яке богоспілкування. Відчуйте себе Іовом, який не смів сперечатися з Богом і поклав долоню на уста свої. Таку пораду молитовникам дає митрополит Антоній Сурожський. Ми, на жаль, часто втрачаємо це початкове приготування, а тому і слова наші не досягають поставленої мети.
Друге, на що варто звернути увагу, це небагатослівність. Для мирянина, що живе в суєті міста, роботи і сім’ї цілком може бути досить прочитувати не все правило, наведене в молитвослові, а частину.
Той молитовний настрій, про який написано вище, довго триматися не може. Це предмет навички і духовного мистецтва. До цього потрібно прагнути, але засмучуватися його нетривалістю не варто. Все буде свого часу при постійності зусиль. Тому досить буде декількох молитов покаянних і декількох вдячних. Нехай ченці і літні люди, вільні від суєти, вичитують свої правила, а вам головне подякувати Богові за «без гріха прожитий день» або принести каяття, якщо день видався не зовсім без гріха.
У пісний час можна додати кафізму або читання Священного Писання більш, ніж зазвичай.
Постарайтеся не оцінювати себе і свої молитви, а тільки понуджуйте себе краще і щиріше молитися. Прагніть вперед, не довго сумуйте, якщо молитися поки не виходить. Вийде потім. Господь ніколи не залишить молитовника без уваги.