-1 C
Lutsk
Понеділок, 30 Березень, 2020
Основи православ'я Публікації Творіння святих отців

Як готуватись до причастя? – Прав. Іоанн Кронштадський

Да испытываєт же человек себе, и тако от хлеба да яст и от чашы да пиет.( 1 Кор. 11, 28).

Браття та сестри, ті, хто постяться. Боятимемося закам’янілого не відчуття гріхів своїх, боятимемось гордості серця, яке говорить нам: не маю потреби у відпущенні гріхів. Я не винен, я не грішний; чи: гріхи мої легкі, людські, щоденні, –  ніби потрібно, щоб були вони демонські; чи кажуть мені, що і в гріхах жити непогано. Це гординя сатанинська, і сам сатана у нашому серці каже ці слова. Відчуємо глибоко–глибоко, усім серцем незлічені гріхи свої, розкаюватимемося в них з глибини душі своєї, проллємо сльози через них та змилостивимо розгніваного Владику.

Не будемо ані трішки шукати виправдання собі, як фарисеї, лицеміри, тому що не виправдитися,- сказано,-  перед  Тобою ні одному із живучих ( Пс. 142, 2), а лише тільки щирим покаянням в гріхах своїх можемо змилостивити Бога. Залишимо байдужість та холодне серце, будемо духом, який горить для того, щоб працювати заради Господа; не забуватимемо, що за довгий період своїх беззаконь ми прийшли змилостивити Володаря життя нашого та праведного Суддю нашого.

Чи час бути тут з холодним та байдужим  серцем; чи не повинна і душа наша перерости в вогонь духовний та вилікуватись у сльозах істинного покаяння? О, Боже наш, Боже наш! Наші беззаконня у прямому сенсі стали більші за волосся на голові нашій і більші числа піску морського, і ми не відчуваємо їх, ми байдужі до них, ми навіть не перестаємо любити їх. Що якщо Ти, Господи, будеш помічати беззаконня? Господи? Хто тоді вистоїть? (Пс. 129, 3). Подаруй усім нам, Господи, дух скорботний та серце смиренне, щоб принесли тобі істинне покаяння. Амінь.

Який обов’язок твій, причаснику божественних таїн? Ти повинен шукати вищого, де Христос сидить праворуч від Бога ( Кол. 3,1-2), а не роздумувати про земне, тому що Господь зійшов на землю, щоб нас підняти на Небеса ( Акафіст Ісусу Сладчайшему, кондак 8). В будинку батька мого обителей багато. Я  йду приготувати вам місце( Ив. 14, 2).  Наше життя – на Небесах ( Флп. 3, 20). Блаженні нищі духом, бо таких є Царство Небесне. Якщо праведність ваша не перевищить праведності книжників та фарисеїв, то не ввійдете ви у Царство Небесне ( Мф. 5, 3, 20). Пустіть дітей та не забороняйте їм приходити до мене,  тому що таких є Царство Боже (Лк. 18, 16). Чи бачиш ти, яка кінцева мета, заради якої Господь зійшов на землю, для якої Він дає нам Свої Божественні Тайни – Тіло та Кров? Ця мета – дарування нам Царства небесного. Направляйся ж до неї.

Той хто їсть Моє Тіло та п’є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому ( Ів. 6, 56). Це реальність, і досвід це доводить. Преблаженний, перепонений життя тільки той, котрий з вірою причащається Святих Таїн, з сердечним каяттям у гріхах. Ця істина доступна кожній людині та зрозуміла також з противності. Коли без істинного каяття в гріхах і з сумнівом підходиш до Святої Чаші, тоді входить в тебе сатана та перебуває в тобі, вбиваючи твою душу, і це буває надзвичайно чуттєво.

Маючи Святі тайни, будьте також безсумнівні у тому, що приймаєте Тіло та Кров Христову, як ні трішки не сумніваєтесь, що ви щохвилини дихаєте повітрям. Говоріть про себе: як без сумніву те, що я постійно вдихаю повітря, так без сумніву і те, що я тепер разом з повітрям приймаю у себе Господа мого Ісуса Христа: подих мій, життя моє, радість на всякий час життя мого – є подих мій; перед словом – слово моє; перед думкою – думка моя; перед всяким світлом – світло моє; перед всякою їжею – їжа моя;  перед одягом – одяг мій; перед усяким благоуханням – благоухання моє;  перед всяким солодом – солод мій; перед батьком – Батько мій; перед мамою – Мама моя; перед землею – тверда, котра носить мене земля, нічим во віки не колихана.

Так як ми, земні, забуваємо, що постійно ми Ним дихаємо, живемо, рухаємось та існуємо та висікли собі водойми розбиті (Ієр. 2, 13), то він відкрив у Своїх Тайнах – у Своїй Крові – джерело живої води, котра тече в Життя вічне, і Сам дає Себе в їжу та пиття нам, щоб ми отримали життя через Нього ( 1Ів. 4, 9). Тим, хто відвідує богослужіння Православної Церкви та тим, хто вивчає науку про богослужіння, слід пам’ятати, що служіння тут, на землі, є приготування до всерадісного служіння Богу на Небесах; служачи Богу тілом, потрібно, передусім, служити Богу, духом та чистим серцем; слухаючи богослужіння, потрібно вчитись служити Богу так, як служили святі, про життя та справи яких ми чуємо під час богослужіння, про їх віру, надію та любов;  служити Богу ми повині найбільше справами та істиною, а не словами тільки та язиком. Самим буттям своїм ми призвані до служіння Богу: для того ми отримали прямий стан, щоб дивитись безперестанку на Бога, дякувати Богу та прославляти Його, на це даний нам розум, серце, воля, на це всі почуття.

Допоки Святі Тайни, котрі ми приймаємо, нагадуватимуть нам, що ми – одне тіло ( 1 Кор. 10, 17), і допоки не буде взаємного сердечного єднання між нами, як членів єдиного тіла Христового? Допоки ми будемо самозаконниками по життю, один проти одного ворогуватимемо, один одному заздритимемо, один одного гризтимемо, надаватимемо печалі та з’їдатимемо, один одного осуджуватимемо? Допоки не буде у нас Духа Христового, духу кротості, смирення, незлобності, любові без погляду на обличчя, самовідданості, терпіння, цнотливості, утримання, простоти та відкритості, зневаги до земного, всецілого устремління до Небесного? Владико Господи Ісусе Христе! Просвіти наші сердечні очі, і Дух твій благий нехай введе мене в землю правди (Пс. 142, 10). Дай нам Твій Дух! Віруючий в Спасителя і і той, хто живиться Плоттю і Кров’ю Його, має в собі Життя Вічне: ось і причина, чому всякий гріх піднімає сильну хворобу і тривогу в серці; ті, котрі не мають в собі життя вічного, п’ють беззаконня, як воду, та не сколихнуться навіть тому, що у серці їх немає життя вічного.

Деякі причиною свого благополуччя бачать вичитування певної кількості молитв, не звертаючи увагу на готовність серця для Бога, на внутрішнє виправлення себе, наприклад, багато хто так вичитує правило перед Причастям.  Між іншим тут, передусім, потрібно дивитись на виправлення і здатність серця до прийняття Святих Таїн; Якщо серце правильно стало в утробі твоїй, по милості Божій, якщо готове воно зустріти Жениха, то й слава Богу, хоч і не встиг ти вичитати всіх молитов. Тому що Царство Боже не в слові, а у силі ( 1 Кор. 4, 20).

Добре, коли є відданість у всьому Матері Церкві, але з добрим розумом, і кому дано вмістити довготривалу молитву, нехай вмістить. Але не всі вмещают слово це ( Мф. 19, 11);  якщо ж довготривала молитва не може бути з горячим духом, краще помолитись короткою, але полум’яною молитвою. Згадай, що одне слово митаря, сказане від полум’яного серця, виправдало його. Бог дивиться не на кількість слів, а на настрій серця. Головне – жива віра серця і тепло каяття у гріхах.

Хто приходить з якою-небудь страстю на серці, той як Іуда, приходить льстивно цілувати Сина Людського, щоб з вірою причащатись Животворних Таїн і перемогти всі підступи ворога, усі наклепи, уяви, що те, що ти приймаєш з Чаші, є Сий, тобто, один вічно Сущий (перебуваючий). Коли матимеш такий настрій думок серця, то від прийняття Святих Таїн ти заспокоїшся, пізнаєш серцем, що у тобі дійсно і дієво перебуває Господь, і ти перебуваєш у Господі.

Вас може зацікавити

“Пам’ятайте про смерть, думка про неї – ніби єдине, що надає життю вищий сенс”, – Митрополит Антоній Сурозький

Редактор Головний

Про любов та її небезпечність, – митрополит Афанасій (Ніколау)

Редактор Головний

Чому вівтарі в храмах звернені на схід?

Редактор Головний