Наразі храм залишається закритим, а православна громада УПЦ шукає приміщення для звершення богослужінь.
23 серпня 2020 року активісти ПЦУ не впустили громаду УПЦ до Свято-Покровського храму у селі Хмельницьке Горохівського району Волинської області. Про це повідомив настоятель храму УПЦ священник Миколай Слива.
Зранку, прийшовши на служби, люди виявили заміну замків. За словами отця Миколая, починаючи з весни 2019 року сільський храм використовували обидві релігійні громади, однак віруючим УПЦ постійно давали знати, що вони у храмі “зайві”…
Наразі храм залишається закритим, священник переконує людей не розпочинати конфлікт. Антимінс, з яким молилась громада УПЦ, також залишився у церковному приміщенні – у шафчику під замком. Його пообіцяли віддати.
Громада УПЦ села Хмельницьке вже шукає для себе приміщення. Можливо, це буде колишній житловий, але дуже старий будинок, у якому колись жив один із настоятелів храму.
“9 березня 2019 року люди з обох сторін підписали “мирову” про почергове користування храмом, це документ з підписами прихожан від УПЦ та ПЦУ. Його власноручно написали представники сільради. Сьогодні ця домовленість була порушена”, – розповів отець Миколай Слива.
Громада УПЦ села Хмельницьке була переєстрована на користь ПЦУ розпорядженням Волинської ОДА 11 липня 2019 року. Перереєстрацію спростило те, що настоятель приходів УПЦ в селі Хмельницьке та в сусідньому селі Галичани Дмитрій Фенюк перейшов у розкол, повівши за собою прихожан.
У Хмельницькому далеко не всі жителі погодилися зі зміною юрисдикції, адже вірними УПЦ залишилися більшість людей. Тож сюди призначили іншого настоятеля – отця Миколая, якому довелося раніше, також через захоплення ПЦУ, піти з приходу сусіднього села Кутрів. При перереєстрації громади УПЦ в Хмельницькому юрлице знову отримало+++ керівника Дмитрія Фенюка.
Зауважимо, дуже показовим є той факт, що захопити храм прихильники ПЦУ вирішили саме сьогодні. Люди, які називають себе “щирими українцями”, в переддень Дня Незалежності України зважуються порушити всі домовленості, які були укладені з їх односельцями. Напрошується питання: де їхня порядність, чесність та повага до інших? Хіба з таких якостей слід будувати міцну та сильну країну? Чому саме такі люди насмілюються називати себе українцями, переступаючи всі межі дозволеного – і людського, і Божого. Зрештою, за все кожен повинен буде відповісти перед Ним сам.
Громада УПЦ села Хмельницьке під час загальноєпархіального хресного ходу (листопад 2019 року).