12.2 C
Lutsk
Четвер, 7 Липень, 2022
Всі новини Творіння святих отців

«У кожній справі будь хорошим»: 3 правила професіоналізму від Іоанникія Великого

Усе своє життя преподобний Іоанникій удосконалювався в справі, яку любив більше всього, і це принесло йому невимовну радість, а головне – спасіння душі. 

Вчися працювати з дитинства

Зовсім не обов’язково іти працювати на завод у п’ятому класі школи. А ось звичку до праці, як-от в навчанні, домашньому господарстві, хоббі (так-так, і це систематична праця) важливо культивувати з юних років. У цьому, звісно, полягає завдання батьків, тому що маленька людина – гнучка, як пластилін, і що в ній посієш, те і пожнеш через багато років. Дуже важливо навчити дітей полюбити працю напротивагу ліні, якою буквально заражають сьогодні школярів через мас-медіа та поп-культуру. Хороша звичка стане в нагоді у майбутньому, коли треба буде оперативно загорнути рукави та діяти, приносячи собі та навколишнім користь.

Святий Іоанникій походив з бідної сім’ї, займався тим, що випасав овець. Догляд за стадом – це і була щоденна праця юнака. До речі, для того, щоб справа йшла успішніше і залишався час на духовні подвиги, Іоанникій благословляв стадо хресним знаменням, і Бог оберігав овечок сімейства від вовків або інших неприємностей.

Трудися самовіддано

Якщо робота потрапила у руки – що ж, треба робити її добре. Старатися – чудове слово, яке характеризує якість належної праці. Не завжди буває так, що робота нам до душі, але слід прикласти зусиль, пам’ятаючи, що на це місце нас поставив Бог, відповідно, щоб догодити Йому, треба добре виконувати свої обов’язки. Ну, а якщо ж робота улюблена – то й обговорювати нічого. Роботу треба виконувати якісно, докладаючи до цього зусиль та добиваючись хорошого результату.

Іоанникій у молоді роки потрапив під призов в імператорську армію. Навряд чи він був цьому радий, тим більше, що прослужив 6 років, поспішив знайти собі справу до душі та усамітнитися для молитви в одному з монастирів. Тим не менше, святий був хоробрим воїном, отримував нагороди від начальників та самого імператора. Іоанникій, як це буває у нас, не дратувався та не “депресував” від нелюбимої роботи (треба ще розуміти, що це було пов’язано зі знищенням противників Візантійської імперії), мужньо виконував борг перед батьківщиною. А серед воїнів святий здобув любов та повагу за добрий характер. І ніяких вам нервових зривів на колег від стресів та внутрішньої напруги.

Постійно удосконалюйся

Аксіома, що не потребує доказів. Професіоналізм росте і по мірі росту нашого досвіду, коли ми регулярно беремо участь у процесі праці та повторюємо кожного разу ту чи іншу дію й операцію, і по мірі того, наскільки ми готові вчитися та розвиватися. Розвиток – це неодмінна запорука успіху в будь-якій справі. Це велика цінність кожній особистості, це надає відчуття міцного фундаменту під ногами, особливо сьогодні, у часи, коли все дуже швидко змінюється.

Святий Іоанникій, бажаючи стати монахом, два роки прожив у монастирі послушником, вивчаючи на практиці устави іноків. В обителі він формував потрібні для себе звички, вивчив грамоту, устав та цілих 30 псалмів. Після цього він 12 років прожив у повному усамітненні та лише після цього прийняв постриг. Ще 3 роки після постригу монах прожив у затворі, обплутаний веригами, і ще 3 роки – зі святителем Георгієм Амастридським, де вивчив увесь Псалтир. Усе життя преподобний Іоанникій удосконалювався в справі, яку любив більше всього, і це принесло йому невимовну радість, а головне – спасіння душі.

Володимир Басенков

Переклад з рос. Любові Максимчук

Джерело 

Вас може зацікавити

Чому не б’ють поклони від Воскресіння до П’ятидесятниці

Редактор Головний

Як пояснити дітям, навіщо потрібен піст?

Редактор Головний

Митр. Антоній (Паканич): Ми уклінно молимося про припинення війни та відродження миру

Редактор Головний