Людина, що недавно прийшла до віри, сповнена бажання жити новим, церковним життям. Але з перших же кроків стає зрозуміло, що не все так просто. Виникає безліч питань як богословських, так і побутових.
Звичайно ж новонавернений багато чого може дізнатися, розпитавши віруючих друзів, а щось прочитати в книгах, благо їх зараз незліченна кількість як на полицях церковних крамниць, так і на просторах інтернету. Але часто важливі питання залишаються так і не вирішеними.
Для того, щоб не витрачати час у пошуках відповіді на такі питання, християнин може звернутися до більш досвідченого порадника, іншими словами до наставника або духівника.
Хто ж такий духівник і що таке духівництво? Щоб краще зрозуміти, почнемо з останнього терміну.
Що таке духівництво?
Духівництво є найважливішою частиною пастирського служіння. Ця тема непроста. Для вирішення багатьох пов’язаних з нею питань досить часто необхідно звертатися до Святого Письма й творінь святих отців.
Духівництво, згідно з Писанням та отцями Церкви, називається «душпастирством», «духовним піклуванням про паству», «духовним керівництвом», «безперервним піклуванням про порятунок пастви».
Прикладом для апостолів у їх піклувальному служінні про паству був Сам Христос. У своєму посланні апостол Петро наставляє: Бо ви були, як вівці блукаючі (не маючи пастиря), але повернулись ви до Пастиря й Опікуна ваших душ (1 Пет. 2:25). Такими опікунами-хранителями, що оберігають й спостерігають за довіреними їх піклуванню, повинні бути і пастирі.
Тому духівництво – це не просто духовне керівництво, піклування про паству, а надзвичайно велика відповідальність за порятунок ввірених душ.
Які типи духовного керівництва існують у Церкві?
В історії Церкви існувало багато типів духовного керівництва, але основними з них є два: парафіяльний та старецтво.
- Перший – це служіння парафіяльного священика, який є духовним керівником своїх парафіян. На такого священнослужителя покладається завдання вчити людей, допомагати їм порадою, але він не може і не повинен брати життя прихожан під свій повний духовний контроль.
- Інший тип духовного керівництва – старецтво. Тут взаємовідносини між духовним керівником і чадом будуються вже на іншій основі: старець може не тільки давати поради своїм учням, але і наказувати, і вони повинні беззаперечно йому підкорятися. Саме такі взаємини існують і сьогодні на Святій Горі Афон, де на чолі кожного з монастирів стоїть досвідчений в духовному житті керівник. В Українській Православній Церкві старецтво нині рідкісне явище.
Хто такий духівник?
Слово «духівник» може розумітися в різних значеннях. Так називається в Православній Церкві священник як звершувач таїнства Покаяння. В основному це священник, у якого ми регулярно сповідаємося.
Також словом «духівник» називається особлива посадова особа в монастирі. Основним обов’язком такого священника є душпастирське піклування про насельників монастиря та про їх духовний стан.
Навіщо потрібен духівник?
Коли мова йде про духовне життя, потрібно бути особливо обережним, адже світ сповнений спокус, які так і норовлять відвести нас від порятунку. Особливо це стосується тих, хто зробив тільки перші кроки у храмі.
Щоб не збитися з рятівного шляху, потрібен досвідчений наставник – духівник. З ним ми завжди можемо одержати пораду у будь-якій ситуації. Перш за все, мова йде про духовне вдосконалення. Однак найчастіше люди йдуть до батюшок і з питаннями життєвими, що не зовсім правильно.
Хто такий духовний отець?
Духовний отець – це, як видно із самої назви, щось більше, ніж духівник. Це священник, з яким у християнина утворилася духовна спорідненість, і який тепер несе за цього християнина відповідальність перед Богом, направляючи його по шляху порятунку.
Це людина, якій ми не тільки сповідаємося, довіряємо найпотаємніше, а ввіряємо йому свою душу. Коротко кажучи, це священник, з яким християнин звершує спільний шлях до спасіння.
Як знайти духовного отця?
Духовний отець – це дар Божий, приблизно так само, як і чоловік чи дружина. Очевидно, що таку людину важко спеціально знайти. Про дарування духовного отця можна й потрібно молитися, просячи Бога допомогти й послати саме того духовного керівника, який вам потрібен. Як правило, духовний отець з’являється просто та непомітно.
Яким чином?
Перш глибоких духовних зв’язків, очевидно, повинні встановитися прості душевні відносини з якимось батюшкою. Наприклад, ви несете послух у храмі, де служить один чи кілька священників, спостерігайте, який батюшка вам ближче до душі. Священники, як і всі люди, різні. Хтось із них суворий, може навіть відчитати, а хтось милосердний та люблячий. Для початку оберіть до кого ви будете підходити на сповідь. З плином часу ви зрозумієте який духовний керівник вам потрібен.
Найпоширеніша помилка, яку здійснюють віруючі, це пошук святого і прозорливого старця. Люди йдуть в монастир і намагаються побачити там преподобних Серафима Саровського або Іова Почаївського. Але важливо розуміти, що священник – людина зі своїм характером і душею, і розділяти людське й Божественне.
Християнин повинен шукати не цілителя чи пророка, і навіть не святого, який буде втішати, підбадьорювати і потурати йому, а священика, що довіряє Богу, що прагне до святості й готовий в цьому допомогти іншій людині. Тому потрібно молитися про дарування духівника. Як говорить Сам Господь: шукайте і знайдете, стукайте й відчинять вам.
Як визначити, що спілкування з духівником впливає на вас сприятливо?
Праведний Алексій Мечев, духовний наставник численних чад, ось що пише про те, яким має бути для нас духівник: «Якщо ти йдеш від духовного отця зі смутком, з тугою, з ще більшим тягарем, ніж до нього прийшла, якщо він завдає тобі страждання, і ці страждання тягнуть тебе до землі, і ти не отримуєш полегшення бережися такого отця!..
Ось яка вірна ознака твого істинного духовного отця, який може тебе вести: якщо ти від нього виходиш полегшена, твоя душа ніби піднесена над землею, ти відчуваєш в собі нові сили, мир, радість, світло, любов до всіх, з бажанням працювати над собою, служити Христу – знай, що це твій істинний духовний отець».
Як правильно ставитися до духовного отця?
Звичайно, у церковному житті, як і в мирському, є етикет. Якщо ми звертаємося до архієрея, то називаємо його владика, священника – отець, диякона – отець диякон.
Природно, що у відносинах між духовним отцем і чадом теж існують певні правила, які свідчать про повагу й шанування. І знову їх можна порівняти з тими, що діють в сім’ї при спілкуванні дітей та батьків. Це не підлесливість, не сліпе слідування якимось застарілим нормам, а звичайні людські відносини з урахуванням церковного етикету.
Яку молитву потрібно читати за духовного отця?
Існує безліч молитв за духовного наставника. Їх можна знайти в православних молитовниках або на сторінках православних інтернет-видань. Однією із них ділимося тут.
«Спаси, Господи, и помилуй отца моего духовнаго (имя). Прости ему вся прегрешения его, не осуди, не истяжи ради греховной моей жизни, исполни его мудростию, молитвою и любовию, и ради его святых молитв даруй моим грехам прощение и жизни исправление, в добродетели же преуспеяние. Ниспосли ему милости Твоя богатыя, сподоби его в день сей без греха сохранитися. Побори его враги плотския и безплотныя и от наветов их избави его. Соблюди паству его от всех сетей диавольских и даждь нам, Господи, в покаянии утвердить жизнь нашу, в заповедех Твоих и в любви друг ко другу. Помяни, посети, укрепи, Господи, духовнаго отца моего (имя) и сохрани его на многая лета. Твое бо есть еже миловати и спасати нас, Боже наш, и Тебе славу возсылаем, Отцу и Сыну и Святому Духу, ныне и присно, и во веки веков. Аминь».
Що робити, якщо відносини між духівником та чадом ускладнюються?
Ніхто з нас не застрахований від спокус. В будь-якій сім’ї бувають радісні моменти, але бувають і труднощі, при яких потрібно проявляти смирення й терпіння. Стосунки у духівника та чада складаються подібним чином. Багато в чому вони залежать від того, що ми чекаємо від духівника. Не можна розраховувати, що він буде потурати нашим інтересам, пристрастям, постійно хвалити, вирішувати за нас всі питання. У священника потрібно шукати наставництва у Христі. Він повинен йти до Бога й показувати цю дорогу спраглим порятунку.
Якщо у відносинах духівника та чада головним є спільний шлях до Бога, то заради цього можна потерпіти немочі священника, який, як і будь-яка людина, має недоліки, а також попрацювати над собою. Тільки в цьому випадку відносини будуть зміцнюватися. Ну, а якщо з якоїсь причини вони розсипаються, то потрібно, нічого не приховуючи, прямо про це сказати священникові.
Слава Богу, якщо комусь із нас пощастило зустріти гідного духовного керівника. Йому можна вірити, його можна слухатися, але навіть і його поради слід звіряти з вченням Христа й творіннями Отців. Однак, якщо ви поки що не зустріли такого керівника, не варто сумувати. Тоді нехай Святе Євангеліє й твори Святих Отців будуть вашим щоденним духовним керівництвом.
За матеріалами православних інтернет-видань
