0.6 C
Lutsk
Вівторок, 7 Лютий, 2023
Всі новини Проповіді

Проповідь у Неділю перед Різдвом Христовим, Св. Отців

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Дорогі браття і сестри!

Цієї неділі згадуємо пам’ять Святих Отців. Сьогоднішній день – Неділя перед Різдвом Христовим – є черговим етапом підготовки до святкування спомину про цю величну подію в історії спасіння, якою починається Новий Завіт – новий етап у взаєминах людини і Бога.

З  великою тугою людство Старого Заповіту очікувало здійснення Господньої Обітниці, яку Він дав ще нашим прабатькам Адамові та Єві в раю, а саме, що зішле Свого Сина з Неба на Землю, і Він спасе всі народи від гріхів і відчинить Небесну браму для всіх, хто вірує в Нього! Але довго довелося чекати людству – цілі століття. Навіть серед “вибраного” народу, який з волі Божої мав би дотримуватись і зберігати закони Божі і тим підготовляти людство до приходу Спасителя, ширився сумний настрій, що так довго треба чекати на ту радість.

Саме в ці дні, коли ще залишилося кілька днів до Різдва Христового, Церква подає нам увесь Його родовід. І цим додає нам віри, вказуючи, що наш Спаситель – тіло від нашого тіла, Він від нас, Він бере на Себе гріхи Своїх предків і наші гріхи. А ми, зі сльозами любові й подяки, поспішімо зустріти Його прихід. Відкриваймо святе Письмо і ще раз перечитуємо історію чоловіків та жінок, імена котрих згадується в Христовому родоводі, і бачимо у них відображення свого життя. Бо це історія нашого усиновлення Богом, історія нашого прощення та спасіння.

Можна помітити, що родовід Христа розділяється на три частини. Перша частина від Авраама до Давида, друга – від Давида аж до вавилонського переселення і третя – від переселення вавилонського до пришестя Христа Спасителя. Перед нами постає вся історія іудейського народу. Перший період відповідає періоду патріархів, другий – правлінню царів, а третій період – правління первосвящеників.                          Старозавітній шлях вірності Бога Своїй обітниці, даній людському роду, завершився народженням Христа. Таким чином розпочинається нова епоха, яку ми називаємо Новим заповітом.                                                   Цей родовід Христа показує нам, що Ісус не прийшов в історію людського роду несподівано. Різдво – це не випадок, не вигадка, а це велике милосердя Боже. Ісус Христос – Той, чиї корені, чиї предки є чисто людськими. Ісус Христос – Той, чий прихід проголошували впродовж багатьох віків, поки не настала повнота часу, поки не знайшлася Та в людському роді наскільки чиста, Яка стала вмістилищем Бога. І ми бачимо, як вся історія людського роду, починаючи з того дня, коли Бог покликав Авраама, направлена до Різдва Христового.

Святитель Іоанн Золотоуст пояснює що: «Євангелист розділив весь родовід на три частини, бажаючи цим показати, що юдеї із зміною правління не робилися кращими; але і під управлінням суддів, священиків і царів не зробили жодного успіху в доброчесності». Саме через це, як навчає блаженний Феофілакт єпископ Болгарський, вони мали потребу в істинному Судді, Царю і Певосвященику, Яким є Христос.                                                                                                                      Цей родовід, показує як Бог діє в історії людства. Адже в цьому родоводі вміщені імена не тільки святих людей, але так само і тих людей, котрі були грішниками. Слід підкреслити, що в цьому родоводі згадано чотири жінки. З точки зору Закону ці жінки були грішницями. Можливо, вони вибрані для того, щоб показати нам, що Бог завжди готовий простити прогрішення людям.

В Євангелії розказується історія окремих прародичів Ісуса. Авраам – основоположник цього родоводу. Саме йому Господь обіцяв ті блага, котрі він та його нащадки отримають в спадок Ханаанські землі, а цар Давид буде царювати над цілим світом. Однак історія показує, що замість могутнього царства нащадки Авраама потрапили у Вавилонську неволю. Перебуваючи на чужині, їм здавалося, що ті обіцянки є назавжди втраченими, що вони потонули в морі гріхів Ізраїльського народу. Проте пророки вірили, що Бог поверне Свою ласку нащадкам Авраама та всьому роду Давида. Після повернення із Вавилонської неволі ізраїльський народ ще довгий час відчував на собі гніт чужинців. Люди очікували Божого суду та визволення від гріхів. І ось, за словами Матфея, народилося те Дитя, Котре є Божим помазаником, останній із царського роду, Той Месія, Котрого всі очікували та про Кого говорилося в тих стародавніх пророцтвах.

Неділя перед Різдвом Христовим є підготовкою до того, щоби отримати й прийняти від Бога дар – Його любов, Його прощення, Його спорідненість. Прийняти Того, Хто жодної людини не відкидає, якою б грішною вона не була; Того, Хто прагне всіх обійняти й прийняти до Свого Царства; Того, Хто завжди поспішає, спасає та прощає.

Тож не будемо забувати, що заради нашого спасіння Сам Господь втілився від Непорочної Діви Марії. Тому цей остаток днів святого Різдвяного посту, проведімо в роздумах про «велику благочестя тайну» явлення у світ Сина Божого і скинувши з себе весь тягар гріхів з’єднаймося з Господом нашим Ісусом Христом.

Протоієрей Петро Сковорода,

настоятель храму в честь ікони

Божої Матері “Всецариця”

с. Озеряни (Княгининівський

благочинний округ)

Вас може зацікавити

Митр. Антоній (Паканич): Яким має бути піст під час війни

Редактор Головний

У день пам’яті апостола і євангеліста Луки гонима громада с. Доросині молитовно відзначила престольне свято

Редактор Головний

2 листопада 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний