В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
у сьогоднішній день ми торжественно святкуємо знаменну подію для християн – зішестя Святого Духа на апостолів у 50 день після Воскресіння Господа Іісуса Христа. Сьогодні за богослужінням ми знову всі єдинодушно розпочали співати молитву до Святого Духа, якою розпочинаються всі наші молитвослів’я.
Ми співаємо «Царю Небесний…», називаючи третю іпостась Святої Трійці «життя подателем», тобто тим, хто подає життя всьому, освячує і живить все те, що створене.
Звичайно, можна сказати, що і на нас вже зійшов Святий Дух, адже в Таїнстві Миропомазання ми отримуємо благодатні дари Святого Духа, які укріпляють нас в нашому житті на шляху вдосконалення і Богопізнання. Це підтверджується, ніби як закарбовується головними словами Таїнства: «Печать дару Духа Святого». Так, звичайно, ми не маємо дару мов, який отримали апостоли в день П’ятидесятниці, однак ми маємо дещо інше. У Цьому Таїнстві ми отримуємо можливість до Богопізнання – ту, яка була притаманна Адамові до гріхопадіння. Адамова досконалість по відношенню до нас полягала в тому, що йому нічого не заважало на шляху до вдосконалення і пізнання Бога, адже ще тоді він не був пошкоджений гріхом.
Також ми просимо Святого Духа, щоб він «прийшов і вселився в нас», а для цього необхідно нам виконати декілька дуже важливих речей. Проведемо для цього деяку аналогію: для того, щоб нам достойно прийняти дуже дорогого і поважного для нас гостя, ми сумлінно готуємося – прибираємо наше помешкання, організовуємо найкращі частування, вдягаємо найкращий одяг.
Саме тому для того, щоб Святий Дух дійсно вселився в нас, нам необхідно старанно приготуватись до його прийняття, однак приготуватись слід духовно. Очевидно, що згідно з словами пророка Ісаї саме наші беззаконня відлучають нас від Бога (Іс.59:2), а для того щоб достойно прийняти Святий Дух слід очистити себе від гріхів, від «всякої скверни плоті і духа» (2 Кор.7:1).
Вчення про Святу Трійцю, єдиносущну і нероздільну ми називаємо догматом, тобто певною аксіомою в питанні віри, хоча і не можемо осягнути це вчення по причині власної недосконалості. І з цього випливає наступний важливий крок: очистившись від гріхів і молячись Святому Духу, ми повинні з твердою вірою сподіватися на те, що Святий Дух дійсно прийде і оселиться в нас, як про це говорить Спаситель: «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і полюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, оселю в нього створимо».
І нарешті ця тверда непохитна віра є наслідком третього не менш важливого кроку. Очистившись від своїх гріхів, нам слід приготувати «частування», а саме здобути чесноти, без яких неможливо ні позбутись гріхів, ні приготуватись до прийняття Святого Духу. Тому прославляючи всю повноту Святої Трійці, будемо старанно готувати себе до прийняття Святого Духа і освячення нашого життя! Амінь!
Ієромонах Фотій (Швець)
Клірик Свято-Покровського храму м. Луцьк
(Луцький Центральний благочинний округ)
