В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
День П’ятидесятниці – це день Святої Трійці, велике радісне свято для християн. В цей день згадується зішестя Святого Духа на Апостолів, а разом з тим і прославляється Свята Трійця. Торжественно святкує Свята Церква, заснована Богом і маючи основу свого буття в лиці Самого Спасителя (1 Кор. 3, 11) діє саме Духом Святим. Ним охрещуються та посвячуються перші архіпастирі-Апостоли, через яких благодать Священства приємственно передається до сьогодні. Святим Духом відкриті Тайни Царства Божого і Він діє в Таїнствах Церковних, ним подаються всі сили до благочестя і спасительного життя.
«І вблагаю Отця і дасть Вам іншого Утішителя, щоб із Вами повік перебував, Духа істини, Якого … ви знаєте» (Іоанна 14, 16-17). «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Діянь 1, 8). Так втішав Своїх учнів Ісус Христос і такий залишив заповіт.
В п’ятдесятий день після Воскресіння Дух Святий у вигляді вогняних язиків зійшов на боговибраних Апостолів і став їхнім Утішителем, Помічником, Хранителем і Керівником. Він надихав Апостолів (простих людей) проповідувати Євангельське Вчення та захищати перед вченими книжниками, фарисеями і навіть язичниками. Дав їм і «…мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші» (Луки 21, 15) і зодягнув їх Божественною могутністю творити знамення і чудеса.
Дух Святий просвітив святих Апостолів і укріпив. Згадаймо, якими були Апостоли до зішестя Святого Духа. Боязливі, слабовірні, вони не витримали навіть перших спокус. Як тільки вороги взяли Божественного Учителя в Гефсиманському саду, вони в ту ж мить розбіглись. І як учні зміцніли і навіть переродились в день зішестя Святого Духа: стали сміливі, ревносні. Маючи велику віру, вони вже не боялись насмішок, тортур і навіть смерті. І ніякі перепони вже не могли похитнути їх мужність в сповідуванні Христа Розіп’ятого і Воскресшого. «Хто нас розлучить від любові Христової? Чи утиски, чи переслідування, чи нагота, чи небезпека, чи меч?» (Рим. 8,35).
Під дією Святого Духа Божественні учні пронесли Слово Віри по всій Землі, навернули до Бога сотні тисяч людей.
Ще в Старому Завіті пророк Іоіль говорить: «Виллю від Духа Мого на всяку плоть» (Іоіля 2,28). Це пророцтво свідчило, що прийде час, коли кожен, хто живе по вірі, прийме благодатні Дари Духа Святого. Сьогодні цей час настав. Дух Святий зійшов на Апостолів і перебуває в Церкві Христовій. Ми є всі духоносці. Святий апостол Павло говорить до християн, а, значить, і до нас «Чи не знаєте ви, що ви – Божий Храм, і Дух Божий у вас перебуває» (1 Кор. 3, 16).
Маючи Святого Духа, ми повинні виконувати і заповідь, яку отримали Апостоли, будучи свідками, благовісниками Христа-Спасителя. Великим свідченням цього може бути наше життя, коли воно благочестиве і богоугодне. Перші християни більш всього свідчили про свою глибоку віру саме святим життям. Вони старались виконувати заповідь Спасителя «Оце Моя заповідь – щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив» (Іоанна 15,12) «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матвія 5, 16).
Згадуючи Зішестя Святого Духа на Апостолів, а через них і на Церкву, і на кожного з нас, ми повинні пам’ятати, що благодатні Дари Святого Духа будуть служити нам для спасіння, якщо ми їх будемо зігрівати молитвою, справами благочестя, вірою і святим життям.
Плоди Духа Святого по апостольському слову: «Любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, стриманність…» (Гал. 3, 5, 22-23). Ми радіємо, коли стоїмо на молитві – значить, з нами перебуває Святий Дух. Коли спокійна наша совість, немає образи, гніву, злоби – це плід Духа. Стремімося всією своєю душею любити людину і робити їй добро, і це ж знову плоди Духа.
Свята Церква молиться про дарування благодаті Духа Святого всім живим і також померлим, щоб і вони удостоїлись бути учасниками Царства Слави.
Без благодаті Святого Духа нема спасіння, нема істинного християнства. Господь наш Ісус Христос неодноразово говорив, що для його послідовників необхідний цей Божий Дар. Зокрема, в бесіді з Никодимом він говорить: «Поправді, поправді кажу Я тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого царства… Поправді, поправді кажу Я тобі: коли хто не народиться з води й Духа, той не може увійти в Царство Боже. Що народилося з тіла – є тіло, що ж народилося з Духа – є дух» (Іоанна 3, 3, 5-6). Зі слів зрозуміло, що якщо не відбулося духовного народження і не отримано благодатних Дарів Духа Божого- неможливо побачити Царства Божого. Тому перед Своїм Вознесінням Господь, прощаючись зі Своїми Учнями, дав заповідь не виходити на проповідь до тих пір, поки на них не зійде обіцяний Дух Утішитель. Отримавши Святого Духа, Апостоли прямо говорили: «А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в нас. А коли хто немає Христового Духа, той не його» (Рим. 8, 9).
Перша дія Всесвятого Духа, за словами святителя Феофана (Говорова), є «оживлення душі». При такій дії людина хоче вирвати з свого серця корені гордині, самолюбства, знищити в собі все скверне, нечисте та повністю звільнитися від гріхів, пороків та страстей.
Борячись з гріхом, нам необхідна Божественна сила Духа Святого. Щоб її отримати, нам необхідно мати щиросердечне бажання, яке повинне бути скріплене твердою вірою. Потрібно також втікати від всілякої неправди і гріха та творити добро. Засоби для здобуття благодаті є, звісно, в храмі. Тут все від Духа Божого і все до Нього веде. В Святих Таїнствах і обрядах подається особлива благодать Святого Духа, яка відроджує нас, очищає, освячує, укріпляє – одним словом, спасає. Через Причастя Тіла і Крові Господньої той, хто причащався, єднається з Господом. Храм – це дім Божий, дім Святого Духа. Людина, яка перебуває в храмі, наповнюється Духом Святим.
Святитель Іоанн Златоуст говорить: «Дух приходить під час молитви». Цей засіб є при нас. Чим більше і старанніше людина молиться, тим здібнішою вона стає до прийняття благодатних дарів. Дух Утішитель підбадьорить і укріпить нас як самих Апостолів і багатьох великих подвижників.
Отже, приймається Благодать Святого Духа щирим бажанням, а засвоюється і утримується теплою молитвою, добрими справами та благочестям.
Нехай Дух Святий укріпить нас в наших справах і подвигах, нехай береже нас Своєю Божественною Всесильною Благодаттю і приведе всіх до Царства Небесного. Амінь.
Прот. Вадим Лебедь,
(благочинний Луцького кафедрального округу)
