Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Сьогодні наша Свята церква вшановує Христа Спасителя, котрий просіяв у великій славі на горі Фавор. Незадовго до своєї Хресної смерті Господь сказав своїм апостолам: що деякі, які тут стоять, ще не вкусять смерті, як побачать Царство Боже, котре прийшло в силі.
До Царства Божого прагне кожна віруюча людина і кожна людина у цьому світі шукає щастя. Але, що таке щастя? І як його здобути, ми уявляємо по різному.
У багатьох людей в житті виникає бажання преобразитись, стати кращими, як вони є. То що ж преображає людину?
Преображає людину – віра, віра в щось добре і світле.
Преображає і надихає людину – любов.
Преображає людину – молитва.
Слово Боже нам свідчить, що Господь наш Ісус Христос, коли молився на горі Фавор, преобразився. Лице Його засяяло як сонце, а одежа стала білою як світло. Коли людина молиться, вона змінюється, вона підноситься до Бога, стає світлішою, знаходить мир у своїй душі.
Апостол Павло нам каже – що і вухо не чуло, і око не бачило, і на серце не приходило те, що Господь приготував тим, які люблять Його. Дійсно, людина створена для щастя, для Царства Божого, яке в середині нас є.
Навчитись любити Бога і ближнього – це є ціль нашого життя. Все життя наше – це боротьба.
Від нас потребується бажання перемогти самого себе і прийти до праведності і святості.
У людина завжди є можливість прийти до Бога, відкрити йому свою душу і все сказати у молитві.
«Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» ( Мф. 5.8 ), – говорить Господь.
Своїм преображенням Господь укріпив віру апостолів, просвітив їхні серця та приумножив любов. Той хай і нам грішним воссіяє світ Божественної благодаті, щоб ми єдиними устами славили Бога: «Молитвами Богородиці, Світодавче, слава Тобі».
прот. Михаїл Хвесик,
с. Переспа
(Копачівський благочинний округ)
