11.1 C
Lutsk
Понеділок, 28 Вересень, 2020
Основи православ'я

Похвала Божої Матері, чи Субота акафіста: що це за свято

У суботу 5-ї седмиці Великого посту православні християни з особливою шаною прославляють Пресвяту Богородицю. День цей за церковним календарем отримав назву Похвали Божої Матері, або ж Суботи акафіста.

На утрені, яку зазвичай звершують ввечері в п’ятницю, у храмах співається Акафіст Божій Матері. В ньому прославляються всі події земного життя Святої Марії, через які Господь визволив людство від рабства гріха.

Історія цього святкування, встановленого у ХІ столітті, сягає 626 року – саме тоді спільна армія скіфів та сарацинів підступила під стіни столиці Візантії. Константинополь було врятовано завдяки заступництву Діви Марії, до Якої в молитвах звернулося населення міста – адже недарма ще рівноапостольний Костянтин, засновуючи нову столицю, доручив її молитовному захисту Пречистої. Таке ж молитовне заступництво повторювалось і в інші роки – зокрема, в 677 – напад персів, 717 – арабів, і це – лише крапля в морі серед тих численних випадків, коли Божа Мати рятувала не лише окремі людські душі, а й цілі міста.

З порятунком Константинополя у 626 році від навали варварів пов’язано походження кондака «Взбранной Воеводе…», що спочатку був частиною першого акафіста, написаного на честь Богородиці.

Імператор Костянтин Великий, засновник Константинополя, присвятив його Божій Матері і шанував Пресвяту Діву покровителькою своєї нової столиці. Чимало храмів на честь Божої Матері були споруджені в Константинополі. У Влахернському храмі зберігалася Її свята ікона, написана святим євангелістом Лукою. У ніч, коли об’єднані сили агарян і персів із моря та з суші рушили на місто, народ шукав захисту в храмах Божих, колінопреклонно благаючи Заступницю врятувати місто. Патріарх Сергій, носячи на руках ікону Пресвятої Богородиці під міськими стінами, благав Господа про захист від перських і скіфських військ, що облягли Константинополь. У море опустили Ризу Пресвятої Богородиці. Тоді раптово знялася страшна буря, що розсіяла і потопила судна нападників. Решта ворогів із соромом втекли.

Цей акафіст був вперше прочитаний уночі у Влахернському храмі після чудесного порятунку міста. Тоді вдячний народ, що перебував у Влахернському храмі, виголосив Захисниці граду переможну пісню: «Взбранной Воеводе победительная, яко избавльшеся от злых, благодарственная восписуем Ти раби Твои, Богородице; но яко имущая державу непобедимую, от всяких нас бед свободи, да зовем Ти: радуйся, Невесто Неневестная». І з того часу, в спогад настільки великого чуда, Православна Церква встановила свято Похвали Пресвятої Богородиці.

Спочатку свято акафісту відбувалося в Константинополі в тому Влахернському храмі, де зберігалися чудотворна ікона Божої Матері і священні предмети земного Її життя – риза і пояс. Пізніше торжество було внесено до Типікону Студійського уставу, а потім і в церковні богослужбові книги. Згодом воно стало загальним для Східної Церкви.

Слово «акафіст» означає молитву, що співається або читається стоячи. Він складається з гімнів, присвячених Пречистій та наповнених проханнями до Неї про допомогу. За думкою дослідників, акафіст Богоматері було складено в VII столітті дияконом Великої Константинопольської Церкви – Софії, Георгієм Пісідійським. Згодом Йосиф Студит у IX-му столітті написав канон в суботу Акафіста, а деякі інші гімнописці додали до цього подячні молитви в спогад того ж всесильного воєводства Божої Матері.

Акафіст – священна похвала Пресвятої Діви – складається з 24 гімнів, або пісень: 12 кондаків і 12 ікосів, розташованих по 24 буквах грецької абетки. Кожна пісня починається відповідною їй по рахунку буквою, кожен кондак закінчується псалмом «Аллілуіа», кожен ікос – привітанням Архангела «Радуйся…». Все творіння завершується короткою молитвою до Пресвятої Діви про те, щоб Вона врятувала християн від бід і напастей. У такому вигляді акафіст читається і в інші дні; але в суботу п’ятої седмиці Великого посту він входить до складу богослужіння і співається на утрені (зазвичай, напередодні, в п’ятницю ввечері) не ввесь підряд, а частинами, в чотири різні виходи. Кожне відділення починається і закінчується співом першого кондака: «Взбранной Воеводе…».

Православна Церква звершує це торжество задля ствердження вірних, які каються, в надії на Небесну Заступницю, адже Вона, уславивши себе визволенням християн від ворогів видимих, тим більше допоможе тим, хто веде боротьбу з невидимими супротивниками. Співаючи цей акафіст, ми вшановуємо смирення Богородиці, з яким Вона прийняла волю Божу і Свою місію. Ми дивуємося мужності, з якою Діва Марія переносила всі страждання Свого Божественного Сина. Ми дякуємо Їй за неперервну молитву, якою Вона оберігає кожну людину, немов би рідне дитя.

Згадуючи про все це, віруючі люди з особливою любов’ю моляться до Святої Марії такими словами: «О Всепетая Мати, рождшая всех святых Святейшее Слово! Нынешнее приемши приношение, от всякия избави напасти всех, и будущия изми муки, о Тебе вопиющих: Аллилуиа!».

Джерело

Вас може зацікавити

Про шлюб та вікові рамки

Редактор Головний

Ігумен Никон Афонський: чого насправді боїться диявол

Редактор Головний

Які помилки може допустити на сповіді людина щодо священнослужителя?

Редактор Головний