8.9 C
Lutsk
Субота, 12 Жовтень, 2024
Всі новини Основи православ'я

Піст – це час служіння Богу молитвою та покаянням

Царство Боже – не їжа та пиття, але праведність,

мир і радість у Святому Дусі.

Рим. 14, 17

Більшість людей уже не сумнівається в благотворному впливі посту на душу та тіло людини. Піст (щоправда, як дієту) рекомендують навіть світські лікарі, відзначаючи благотворний вплив на організм тимчасової відмови вд тваринних білків та жирів. “Піст і взагалі життя у посту – це кращий засіб для зберігання та процвітання здоров’я”, – писав і святитель Феофан Затворник. Однак сенс посту зовсім не в тому, щоб схуднути або тілесно підлікуватися. Той же святитель Феофан називає піст “курсом спасительного лікування душ, банею для відмиття всього старого, непоказного, бруднуватого”.

Адже чи очиститься наша душа, якщо ми не з’їмо, скажімо, м’ясну котлету або салат зі сметаною в середу чи п’ятницю? Або, можливо, ми відразу потрапимо в Царство Небесне тільки за те, що взагалі не їмо скоромного? Навряд чи. Занадто вже просто і легко далося би тоді те, заради чого Спаситель прийняв страшну смерть на Голгофі. Ні, піст – це, передусім, духовна вправа, це можливість співрозіп’ятися з Христом і в цьому сенсі – наша мала жертва Богу.

Важливо розчути в посту заклик, який вимагає нашої відповіді та наших зусиль. Заради своєї дитини, близьких нам людей ми змогли би голодувати, якщо би стояв вибір, кому віддати останній кусок. І заради цієї любові готові та будь-які жертви. Піст – це також доказ нашої віри та любові до Бога, яку і заповідував Він Сам. Так, чи любимо ми, істинні християни, Бога? Чи пам’ятаємо, що Він – на чолі нашого життя, чи у суєті про це забуваємо?

А якщо не забуваємо, то в чому ж полягає ця мала жертва Спасителю нашому – піст?  Жертва Богу – дух сокрушенный (Пс. 50, 19). Суть посту не в тому, щоб відмовитися від певних видів їжі або розваг, і навіть від насущних справ (як розуміють жертву католики, іудаїсти, язичники), а в тому, щоб відмовитися від того, що повністю поглинає нас та віддаляє від Бога. У цьому сенсі і говорить преподобний Ісаія: “Душевний піст полягає у відмові від піклування”. Піст – це час служіння Богу молитвою та покаянням.

Піст витончує душу для покаяння. Коли утихомирюються пристрасті, тоді просвітиться духовний розум. Людина починає краще бачити свої недоліки, у неї з’являється потреба очистити свою совість та покаятися перед Богом. За словами святителя Василія Великого, піст стає ніби крилами, які підносять молитву до Бога. Святитель Іоанн Златоуст пише, що “молитви звершуються з увагою особливо під час посту, тому що тоді душа буває легшою, нічим не обтяжується та не подавлюється згубним тягарем задоволень”. Для такої покаянної молитви піст – найбільш благодатний час.

“Утримуючись від пристрастей під час посту, наскільки у нас вистачає сил, ми будемо мати корисний тілесний піст, – повчає преподобний Іоанн Кассіан. – Стримання плоті, з’єднане зі смиренням душі, складе приємну жертву Богу та гідну обитель святості”. І дійсно, “чи можна назвати постом тільки дотримання одного з правил про невкушання скоромного в пісні дні? – ставить риторичне питання святитель Ігнатій (Брянчанинов), – Чи буде піст постом, якщо, окрім певних змін у складі їжі, ми не будемо думати ні про покаяння, ні про утримання, ні про очищення серця через посилену молитву?”

“Посередництвом посту витончується душа, набуває чистоти серце та тіло, щоб потім легше було з’єднатися з Богом”, – пише преподобний Іоанн Кассіан Римлянин. Так, пророк Моісей постився сорок днів перед сходженням на гору Синай, де бачив Бога, говорив з Ним та прийняв Його Закон. Пророка Іллю, як пише Василій Великий, також “піст зробив глядачем великого бачення; очистивши душу сорокаденним постом, удостоївся він в Хорівській печері бачити Господа, скільки можна бачити Його людині”. Апостоли і всі християнські подвижники, які досягли святості та богоспілкування, свідчать про необхідність посту. Піст – це сприятливий час для з’єднання з Христом у таїнстві Причастя.

Сам безгрішний Богочоловік, Господь наш Іісус Христос для прикладу нам сорок днів постився в пустелі, звідки повернувся у силі духу (Лк. 4, 14), здолавши всі спокуси ворога. “Піст є зброєю, приготованою Богом, – пише преподобний Ісаак Сирін. – Якщо постився Той, хто встановив закон, то як же не поститися кому-небудь з тих, хто зобов’язаний дотримуватися цього закону?.. До посту рід людський не знав перемоги та диявол ніколи не відчував поразки… Господь наш був вождем та первістком цієї перемоги… І як скоро диявол бачить цю зброю на комусь з людей, цей противник і мучитель відразу приходить в страх, думаючи та згадуючи про свою поразку в пустелі перед Спасителем, і сили покидають його”.

Сам Спаситель словами цей же рід виганяється тільки молитвою та постом (Мф. 17, 21) вказав нам на засіб визволення від злих духів. Так, з житія священномученика Кипріана та Іустини відомо, що свята мучениця Іустина посиленням посту та молитвою перемогла блудного біса, який був насланий на неї волхвом. Примноженням посту та молитвою спасалися від диявольських підступів преподобний Антоній Великий, преподобний Ніфонт та багато інших подвижників, яким ми тепер молимося про допомогу при нападанні злих духів.

Піст встановлений для всіх – і монахів, і морян. Він не є повинністю та наказом… Його слід розуміти як спасительний засіб, свого року ліки для кожної людської душі. “Піст не відштовхує від себе ні жінок, ні стариків, ні юнаків, ні навіть малих дітей, – говорить святитель Іоанн Златоуст, – але всім відкриває двері, всіх приймає, щоб всіх спасти”.

“Чи бачиш, що робить піст, – ніби узагальнює все вищесказане святитель Афанасій Великий: – хвороби лікує, бісів проганяє, лукаві помисли видаляє та серце робить чистим”.

Піст – це дивний духовний досвід. Він дає нам можливість дійсно відчути святительність християнського шляху.

Переклад з рос. Любові Максимчук

Джерело

Вас може зацікавити

Ввечері у день свята Світлого Христового Воскресіння Архіпастир очолив богослужіння у Свято-Покровському храмі

Редактор Головний

Єпископ Афанасій очолив святкування з нагоди престольного свята Різдво-Богородичного храму Луцька

Редактор Головний

16 червня 2024 року – календар з повчанням

Редактор Головний