1.7 C
Lutsk
Середа, 11 Грудень, 2019
Основи православ'я Проповіді

Найважливіша справа людини. З бесід митрополита Афанасія Лимасольського

Божественна літургія – ось найважливіша справа, яку може здійснювати людина, найвеличніша честь, найвеличніший привілей, який даний людині Богом, – причащатися Тіла і Крові Христової.

Більше того – звершувати самому це причастя, стати частиною благодаті, щоб звершувати Таїнство, яке не піддається поясненню, – Таїнство Святої Євхаристії.

«Якоже бити причащающимся во трезвение души, во оставление грехов, в приобщение Святого Твоего Духа, во исполнение Царствия Небесного, в дерзновение еже к Тебе, не в суд или во осуждение».

Розберемо ж значення кожної частини цієї молитви.

Ми знаємо, що на Божественну літургію приходять для того, щоб причаститися. Літургія звершується, передусім, для того, щоби ми змогли причаститись Святих Дарів – Тіла і Крові Христових. Звісно, що було би добре завжди бути готовим причаститися, але через нашу немічність найкраще запитати у свого духовника і отримати від нього дозвіл чи пораду щодо періодичності причастя.

Це зовсім не означає, що певну кількість разів ми достойні причаститись, а певну кількість ні. Ні, це потрібно для того, щоб нам можна було поступово духовно зростати та ставати все більш достойними приймати Божу благодать.

Божествена літургія звершується, передусім, для тих, хто  причащатиметься. Вона не для того, щоб люди просто подивилися чи послухали. Вона звершується не для того, щоб ми за нею слідкували, слухали її і споглядали, а для того, щоб долучилися до неї,  щоби причащались, щоби стали учасниками принесеної Євхаристії (благодаріння).


Довідка: Митрополит Афанасій (Ніколау) – народився 8 лютого 1959 року в м. Лімасоль (Кіпр). У 1976 році після закінчення школи був рукоположений у дияконський сан і вступив на богословський факультет Фесалонікійського університету. Після його закінчення поселився на Афоні, де, будучи учнем преподобного Паїсія  Святогорця, прийняв чернечий постриг. У 1982 році пострижений у велику схиму та рукоположений у сан священника. Десять років по тому архієпископ Кіпрський Хризостом І попосив його повернутись на Кіпр. З великою скорботою залишав Афанасій Лимасольський Святу Гору. Після повернення на Кіпр у 1993 році був обраний ігуменом місцевого монастиря Махера. У 1999 обраний на Лімасольську  кафедру і хіротонізований у єпископський сан. Зараз один з найбільш авторитетних Архієреїв Кіпрської Православної Церкви.

 

Вас може зацікавити

Проповідь у день вшанування ікони Божої Матері іменованої “Всецариця”

Димитрівська батьківська поминальна субота: як слід провести цей день

Чи варто православній людині звертатися до психолога

prvadmin