9.4 C
Lutsk
П’ятниця, 30 Жовтень, 2020
Основи православ'я

Митр. Афанасій Лімасольський – про благословіння нашого хреста

У Православній Церкві біль та всякого виду злостраждання для віруючої людини зовсім не заміняються, вони набувають абсолютно нової чесноти, вони у ній перетворюються. Нашою мужністю, терпінням, нашими молитвами та постійною пам’яттю про Бога ця гірка чаша поступово перетворюється у солодку чашу безсмертя. З цієї причини біль уже не є для християнина джерелом страху та жаху, а широким полем для подвигу боротьби. Візьмемо приклад зі спортсмена, який біжить на змаганнях та виграє їх: коли він отримує нагороду за перемогу, то від радості забуває про всю важку працю підготовки до змагань. Так і борець Христовий, передбачаючи “Славу Божу, яка має відкритися” та майбутню нагороду у Царстві Небесному, забуває про гіркоту страждання та саму смерть.

Відповідно, ми повинні великодушно переносити цей “біг” майбутнього нашого подвигу терпіння спокусами, скорбот та випробувань, просячи підкріплення та втіхи у Спасителя, “дивлячись на начальника та виконавця віри Іісуса, Який, замість належної Йому радості, перетерпів Хреста” (Євр. 12:2).

І страждання, цей великий дар людям від Бога, якщо ми будемо приймати його правильно, стане для нас причиною благословіння. Щоб ми не терпіли у цьому віці, все це не може зрівнятися з майбутньою винагородою у Царстві Божому, як сказав апостол Павло: “Нинішні тимчасові страждання нічого не вартують поряд з тією славою, яка відкриється у нас” (Рим. 8:18). Якщо хтось захоче отримати у цьому життя відповідь на питання: з якої причини Бог послав йому таку от обставину, то його розум неодмінно наповниться тисячами питань “чому”?; якщо ж він буде дивитися на свої хвороби як на необхідне випробування, яке послане йому Богом або для очищення, або для удосконалення, або для отримання вінця у майбутньому житті, то він прийме час страждань як благословіння від руки Господньої.

Ось відповідь людині від Бога. Господь не дає людині неправдивих переконань, що Він скасує страждання, але обіцяє йому, що Він перетворить її біль і з прокляття створить благословіння та втіху.

Нехай не думає ніхто, що святі не відчували страждань та не піддавались тілесним хворобам. Доказом нам служать слова святого Ісаака Сиріна, який в одному зі своїх творінь говорить: “Чи бачиш ти безчисленні полки святих Церкви? Ніхто з них не зійшов на Небо, живучи у задоволенні, але всі вони зійшли туди багатьма скорботами”, терпеливо несучи посланий їм від Бога хрест.

Кожен з нас несе свій хрест, усі ми, абсолютно всі без винятку, ким би не були, яке б становище у суспільстві ми би не обіймали, у якому кінці Землі ми не знаходилися. Але навіть якщо деяким Господь і не посилає хрест терпіння хвороби, все одно він піддається різним скорботам, потрясінням, несе хрест своїх гріхів, бореться зі своїм внутрішнім ворогом – “давньою людиною”, який мучить його.

На цьому темному, безкрайньому просторі тільки Єдиний може освітити наш шлях, і цей Єдиний, звичайно ж, наш Господь Іісус Христос, який розіп’ятий на Хресті за кожну людину, Світло та утіха людям, які несуть свої хрести слідом за Ним. Це Той, Хто звертається у Своєму Євангелії до всіх, хто страждає, хворіє, скорбить: “Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас” (Мф. 11:28).

Митрополит Афанасій Лімасольський
Переклад з рос. Любові Максимчук

Вас може зацікавити

Для чого ходити до храму

Редактор Головний

Що є головним у молитовному правилі: відповіді пастирів

Редактор Головний

Як потрібно молитися, щоб молитва була непогрішною та почутою Богом

Редактор Головний