6.7 C
Lutsk
Середа, 21 Жовтень, 2020
Основи православ'я Публікації

“Мені стало нудно з чоловіком: чи можна воскресити мертву любов?”

Як бути, якщо стало нудно жити з чоловіком? Як знову полюбити дружину, якщо перша любов залишилася далеко позаду? Що робити, якщо втомилися один від одного і нещасливі разом? Любов минула, її не повернути?

Фома

На ці питання відповідає протоієрей Федір Бородін.

Довіртеся Богу

За свою 25-річну священницьку практику я ніколи не чув від людей, які більшу частину свого життя прожили у шлюбі, що це легко. Але не один не журився через ці роки, хоча шлюб – це довга і складна спільна робота. Але якщо за любов не борються, то починається самотність для двох, «життя заради дітей» чи вимушене співжиття від неможливості роз’їхатися.

Зрештою, у наших силах цього не допустити. Якщо, звісно, ми віримо, що Господь нам дає чоловіка чи дружину у спасіння: характер дружини чи чоловіка – це саме те, що потрібно нашій душі для її росту. А сказати «любов минула» – це означає дати собі дозвіл на зраду, на внутрішню зраду.

Це перше та основне: потрібно спочатку довіритися Промислу Божому та усвідомити, що ваші стосунки – це назавжди. Адже це затверджують самі слова молитов у Таїнстві Вінчання. А потім починається серйозна внутрішня робота для зберігання, повернення та примноження любові.

А для цього потрібно … спілкуватися. Здавалося б, така проста річ, але саме про це ми забуваємо через велику кількістю щоденних проблем.

Вирішуючи їх, подружжя жертвують часом, який могли би провести разом, тижнями не знаходять хвилинки, щоб просто поговорити. Поступово сам навик спілкування зникає, людям стає нецікаво одне з одним – і це дзвіночок, що любов проходить, що стосунки під загрозою. Але саме стосунки чоловіка та дружини – це центральна опора, на якій тримається вся конструкція сім’ї. Навіть простий похід за покупками укріпляє духовний зв’язок, тому що одна тема для спілкування неминуче чіпляє за собою інші більш глибокі. І працювати над налагодженням і збереженням душевного спілкування потрібно з першого дня вашого шлюбу.

Моліться разом

Багато нехтують й іншим надзвичайно важливим ресурсом – спільною молитвою. Але якщо ми говоримо про сім’ю, як про малу Церкву, то і ній теж повинні відбуватися свої таїнства. А саме під час спільної молитви відбувається таємниче входження Бога у єдність чоловіка та дружини і відродження цієї єдності, якщо вона похитнулася. Якщо у молитві беруть участь діти, то і з ними зв’язок укріпляється.

А ще звичка разом молитися не дає надовго посваритися: адже людина, як по-справжньому любить Бога, просто не зможе стати на молитву, маючи у серці образу. Ми ж пам’ятаємо слова Христа: “спочатку примирися з братом твоїм, а потім принеси жертву Богу“. А час, який приділили молитві, за своєю суттю і є цією жертвою.

Старайтеся віддавати, а не брати

Деякі говорять: якщо я нещасливий у шлюбі, то, можливо, і любові ніякої не було? Дійсно, закоханість, про яку всі з такою ностальгією згадують, це лише перша стадія любові, яку дарує нам Господь. А далі треба потрудитися, щоб почуття зміцніли та перетворилися у любов. Тому що любов  це не просто «хімія», це дар Божий. За вірність, за бажання зберегти і примножити цей дар.

Любов – це вміння не отримувати, а віддавати. А в тому, що «любов вичерпала себе», говорять ті, хто вміє лише отримувати, – коли отримувати перестають.

Пам’ятаю одну пару. Стосунки у цих людей були на межі. А коли я спробував поговорити про те з чоловіком, то почув, що у всьому винна дружина. Запитую: «А коли ти одружувався, то хотів зробити її щасливою?» А він мені здивовано так: «Яка цікава думка, я про це ніколи не думав!» Уявляєте, людина на четвертому десятку, вірянин, церковний, батько сімейства…

Не зраджуйте

Коли духовний зв’язок між подружжям майже зник, ризик піддатися спокусі перелюбу, зради особливо великий. Але і в цей момент потрібно постаратися відновити порушений зв’язок, а не зраджувати. А захопленість сторонньою людиною потрібно припиняти на рівні помислу.

Для одруженого чоловіка всі жінки, крім дружини – це матері, сестри чи дочки, а для заміжньої жінки сторонні чоловіки – це батьки, брати чи сини.

А то буває, що жінки зберігає вірність, турбується про сім’ю, а чоловік починає зраджувати, але при цьому говорить: «Сім’ю руйнувати не хочу, але і не зраджувати не можу». Але коли жінка подає на розлучення, він ще її ж і звинувачує, що вона зруйнувала їх шлюб. Хоча є люди, які просто не можуть продовжувати жити разом після такої зради. Але і Христос, не дозволяючи розлучатися, робить виключення для вини перелюбу – тут рішення залишається за стороною, яка постраждала.

Мої батьки розійшлися, коли мені бути дванадцять років. Зараз мені шостий десяток, а у мене до цих пір всередині все болить. І буде боліти завжди. Тому що я пам’ятаю цей розколотий навпіл всесвіт:  я ж любив і батька, і матір, і вони повинні були бути разом, а вирішили бути порізно. Але неможливо просто відмовитися одне від одного, не зраджуючи при цьому своїм дітям. Хоча саме діти у такій ситуації страждають найбільше.

Підіб’ємо підсумки

Вінчальний шлюб – це невичерпне джерело Буває, правда, він йде вглиб, під спід, і слід прикласти зусиль, щоб змусити його бити з новою силою.

Потрібно перестати шукати у своєму чоловікові чи дружині недоліки і приглядатися до когось нового, думаючи про те, який ти нещасливий. Пам’ятайте: сім’ю руйнує егоїзм, себелюбність. Але якщо ви вчасно зрозумієте, що центр вашого життя – Господь, а головне призначення – це служіння одне одному і дітям, то через десять років ви будете з жахом згадувати, що були колись на межі розлучення і могли втратити одне одного.

І наберіться терпіння та смирення. Навіть якщо у вас найпрекрасніший супутник життя і ви у нього гаряче закохані, слід весь час працювати, щоб цю любов зберегти. Адже проблема не в тому, що подружжя не зійшлося характерами, виявилося різними і взагалі не тими, з ким вони мріяли прожити все життя. Проблема у тому, що вони свій шлюб запустили. А шлюб – це не квест, який потрібно пройти. Шлюб – це райське дерево, яке потрібно ростити та оберігати.

Християнська любов іде від зовнішнього, тілесного – через душевне – до духовного. Люди, які прожити разом сорок-п’ятдесят років, уже, може, і не мають один до одного тілесного захоплення, але дійсно є втіленням слів «обидва у плоть єдину». Вони – як одна людина, говорять з однаковими інтонаціями, у них один погляд на речі і подібні думки про все. Так невже така любов може зникнути?

А якщо вам здається, що любов померла, все ж спробуйте її воскресити. При цьому пам’ятайте: будь-які реставраційні роботи вартують дорожче, ніж будівельні, а новоділ завжди бездушний у порівнянні з оригіналом. Звичайно, шлюб не вписується ні у які схеми, та універсального рішення всіх проблем не існує. Але шлюб – це велике та прекрасне творче завдання.

Переклад – Любові Максимчук  

Вас може зацікавити

Настав вівторок Страсної седмиці

Редактор Головний

Анафема – це не прокляття, а факт відпадання людини від Церкви

Редактор Головний

Наша релігійність може бути загрозою для дітей, – арх. Андрій Конанос

Редактор Головний