Чи всім потрібно вінчатися?
Віра Жданова
Відповідає ієрей Олексій Малюков:
– Вінчання на шлюб – це древня традиція, яка наповнена глибокими образами. Є навіть така ікона, на якій сам Христос вінчає наречених.
Приблизно з ХV століття вінчання стало обов’язковим для усіх християн. І про це, дійсно, варто поговорити окремо.
Якщо шлюб бере пара віруючих людей, які ведуть церковний образ життя, логічно буде припустити, що вони відповідально і з розуміння ставляться до важливості та серйозності церковних таїнств. І тоді вінчання, яке звершується разом або навіть раніше за цивільну реєстрацію шлюбу, буває цілком зрозумілим та правильним дійством.
Людям же хрещеним, але не церковним варто більш уважно поставитися до цієї події. Було би добре ще до цивільної реєстрації шлюбу, але можна і після, уважно вивчити питання вінчання, почитати літературу, поспілкуватися зі священником, походити до храму, аби зрозуміти значення цього таїнства і важливість такого кроку для душ та життя наречених.
Вінчання не повинно і не може бути простим додатком до відвідин РАЦСу.
Звичайно, життя прожити – це не поле перейти, трапляється всяке. Церква, розуміючи це, склала чин вінчання для тих, хто вдруге бере шлюб. Водночас, добре було би таки виховати у людях більш уважне ставлення до таїнства одруження. Тоді, дивись, і нам, священникам, набагато рідше доведеться пояснювати, що такого поняття, як “розвінчання” не існує зовсім.
Джерело – СПЖ
